Вихідна допомога при звільненні 2025: строки, розміри та нюанси
Основні положення та обов’язковість виплати
Виплата вихідної допомоги регулюється ст. 44 КЗпП і є обов’язковою при звільненні працівників за певними підставами. Стаття визначає мінімальні розміри допомоги залежно від конкретної причини припинення трудового договору.
Важливо! Роботодавець має виплачувати вихідну допомогу за рахунок власних коштів не нижче встановленого мінімуму. Локальними актами чи колдоговором можна встановлювати більший розмір допомоги.
Підстави для виплати вихідної допомоги та мінімальні розміри
| Підстава припинення трудового договору | Мінімальний розмір вихідної допомоги |
|---|---|
| Відмова від переведення або змінених істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП) | Не менше середнього місячного заробітку |
| Зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація, банкрутство, скорочення) – п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Не менше середнього місячного заробітку |
| Невідповідність посаді через стан здоров’я чи кваліфікацію – п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Не менше середнього місячного заробітку |
| Поновлення на роботі попереднього працівника – п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Не менше середнього місячного заробітку |
| Відсутність умов для роботи через знищення засобів виробництва – п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП | Не менше середнього місячного заробітку |
| Припинення повноважень посадових осіб – п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП | Не менше шестимісячного середнього заробітку |
| Звільнення за ініціативою працівника через порушення з боку роботодавця (ст. 38, 39 КЗпП) | Не менше тримісячного середнього заробітку |
Виплата у разі мобілізації
Призов або вступ працівника на військову службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП) не є підставою для виплати вихідної допомоги (рішення КСУ від 22.05.2008 № 10-рп/2008). Адже на час мобілізації зберігається місце роботи та посада (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
Водночас фахівці Держапраці мають іншу позицію: якщо працівник виявив бажання звільнитися (та подав роботодавцю відповідну заяву) у випадку призову або прийняття на військову службу, то припинити трудовий договір можливо – на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП з обов’язковою виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат (ст. 44 КЗпП).
Під час воєнного стану
В умовах воєнного стану порядок виплати вихідної допомоги не змінено – діє загальний порядок ст. 44 КЗпП.
Окремі категорії працівників: важливі нюанси
Чорнобильці
При звільненні працівників-чорнобильців (категорії 1, 2 та учасники ліквідації – категорія 3), які працювали за основним місцем роботи та звільняються за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (ліквідація, реорганізація, скорочення), виплачують:
Вихідну допомогу – не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Додаткову “чорнобильську” допомогу – у розмірі трьох середньомісячних зарплат (Закон № 796-XII).
“Чорнобильська” допомога – окрема пільга. Вона не замінює вихідну допомогу й виплачується з бюджету.
Сумісники
Вихідна допомога виплачується на загальних підставах, навіть для внутрішніх сумісників, оскільки вони мають окремий трудовий договір.
Сезонні та тимчасові працівники
Для сезонних і тимчасових працівників виплата вихідної допомоги здійснюється за загальним правилом ст. 44 КЗпП.
Укази № 310-IX та № 311-IX тут не застосовуються.
“Захищені” працівниці
Йдеться про вагітних жінок, працівниць із дітьми до 3 (6) років, одиноких матерів тощо (ч. 3 ст. 184 КЗпП).
Звільнення таких працівниць можливе лише у разі повної ліквідації підприємства.
Роботодавець має їх працевлаштувати (шукати нове місце роботи).
При звільненні за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП виплачується вихідна допомога (лист Мінекономіки від 04.05.2021 № 4712-06/26166-07).
Висновки
- Виплата вихідної допомоги – обов’язкова в зазначених законом випадках, мінімальний розмір – від 1 до 6 місячних середніх зарплат.
- У період воєнного стану діє загальний порядок.
- Для «чорнобильців» – додатково 3 зарплати з бюджету.
- Сумісникам і сезонним – так само виплачується.
- «Захищеним» працівницям – виплата при ліквідації підприємства з обов’язковим працевлаштуванням.
