Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону про відпустки). Таку саму норму визначено у ч. 4 ст. 115 КЗпП.
У зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час всіх видів відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки, за виключенням відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, оплата яких регулюється іншими законодавчими актами.
Втім відповідно до параграфу 2 ст. 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді щодо цієї особи і роботодавця.
Отже, враховуючи положення зазначеної Конвенції та те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання частини, наприклад, щорічної відпустки у стислі терміни, в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в строки, визначені між працівником та роботодавцем.
Використані матеріали
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
Конвенція № 132 — Конвенція 132 про оплачувані відпустки (переглянута у 1970 році) від 24.06.1970 р. № 132, ратифікована Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-ІІІ «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки»