UA | RU

Якщо день звільнення — вихідний день

Автор : Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці


висновок документа

Якщо дія строкового трудового договору закінчується у день, що є вихідним для працівника і підприємства у цілому, остаточний розрахунок з працівником проводьте у його останній робочий день. При цьому днем звільнення буде останній день, визначений строковим трудовим договором

Стандартна ситуація: працівника прийнято на роботу за строковим трудовим договором. Строк дії договору, припустимо, 2 роки. Працівник сумлінно працює на благо роботодавця. Ось вже видно «фініш»... І тут виявляється, що останній день дії строкового трудового договору припадає на суботу (наприклад, на 20.01.2018 р.) — день, що є вихідним і для працівника, і для підприємства.

Але ж звільнення працівника у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП повинно відбутися в останній день дії строкового трудового договору! Якщо ж після закінчення дії строкового трудового договору трудові відносини фактично триватимуть і жодна із сторін не буде вимагати їх припинення, то договір вважатиметься продовженим на невизначений строк (ст. 391 КЗпП).

Отже, якщо працівника не звільнити за п. 2 ст. 36 КЗпП в останній день дії строкового трудового договору, то з наступного дня такий строковий трудовий договір автоматично перетвориться на безстроковий.

До того ж ст. 47 КЗпП встановлює обов’язок роботодавця провести розрахунок з працівником у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу (в загальному випадку — в день звільнення), і видати йому в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Чи можна звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у вихідний для нього день? Коли із працівником необхідно провести остаточний розрахунок, враховуючи припис про проведення остаточного розрахунку у день звільнення?

Відповіді на ці запитання надає Мінсоцполітики у листі, що коментується. Озвучимо їх.

На думку «трудового» відомства, якщо останній день дії строкового договору припадає на день, що є вихідним як для працівника, так і для підприємства, то роботодавець має виконати обов’язок, передбачений ст. 47 КЗпП (ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, видати належним чином оформлену трудову книжку) в останній робочий день працівника (у нашому випадку — у п’ятницю 19.01.2018 р.).

При цьому днем звільнення відповідно до ч. 2 ст. 241КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором (у нашому випадку — субота 20.01.2018 р.).

Таким чином, роботодавцю потрібно буде в останній робочий день працівника або напередодні:

1) видати наказ про його звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпПале із зазначенням дати звільнення, обумовленої строком трудового договору. Зауважимо, що для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потрібні заява або будь-яке волевиявлення працівника. Згоду на припинення строкового трудового договору після закінчення обумовленого строку підтверджує проставлений у ньому підпис працівника;

2) ознайомити працівника з наказом про звільнення під підпис.

Також в останній робочий день працівника з ним потрібно буде провести остаточний розрахунок і видати трудову книжку.

i.factor.ua

Наш сайт корисний для вас?

Підписатися на найактуальнішу розсилку для бухгалтера бюджетної установи

 


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі