За її словами, співпраця з енергосервісними компаніями (ЕСКО) є одним з дієвих та ефективних механізмів залучення коштів у термомодернізацію об'єктів соціальної сфери. Однак питання введення ЕСКО-механізмів в Україні усе ще законодавчо не врегульовано, що є одним з проблемних питань реалізації проведення термомодернізації бюджетних установ із залученням кредитних ресурсів під муніципальні гарантії.
Наталія Олійник повідомила, що Мінрегіоном, за участю експертів, представників ЄБРР, USAID, Нацкомпослуг вже напрацьовані низка законопроектів, які врегулюють питання запровадження ЕСКО-механізмів.
До прикладу, напрацьовані зміни до Бюджетного кодексу, прийняття яких надасть можливість власникам бюджетних установ укладати довгострокові договори з енергосервісними компаніями і гарантувати ЕСКО виплати за досягнуту економію в рамках енергосервісного договору. А проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про енергозбереження» щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів» визначає ключові умови енергосервісного договору: максимальний термін дії, порядок верифікації досягнутого рівня економії і т.д. Законопроектом «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу» сформовано механізм вибору переможця тендеру на надання енергосервісних послуг.
«Ідеологія взаємин ЕСКО і бюджетної установи полягає в тому, що енергосервісна компанія бере на себе усі фінансові та технічні ризики, інвестуючи в енергоефективні заходи замовника, яким може бути школа, садок, лікарня… Замовник повертає інвестиції в залежності від досягнутої економії енергоресурсів, якщо ЕСКО не досягнули економії - послуги оплачені не будуть», - пояснила Наталія Олійник.
Важливим, за її словами є те, що структура застосування енергосервісних договорів не передбачає додаткових витрат бюджету на оплату енергосервісних договорів, завдяки чому «розщеплюється» існуюча стаття витрат бюджету на оплату енергоресурсів і не збільшується обсяг державного боргу.
