1425 0

Нещасний випадок на підприємстві: дії працівника та роботодавця

Досить часто виникають ситуації, коли працівники, при настанні нещасного випадку, аварії чи появі професійного захворювання, пов’язаного з виробництвом, розгублюються, не знають як себе захистити. З цією метою доводимо до відома.

    Чинним законодавством передбачено певний порядок дій у разі, якщо на підприємстві все-таки стався нещасний випадок. Треба розуміти, що відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці» відповідальність за правильну організацію розслідування покладається на роботодавця, та від того, наскільки оперативно і правомірно він буде діяти, залежать життя і здоров'я потерпілого працівника, а також своєчасність і повнота соціальних виплат, передбачених законодавством. Якщо ж дії роботодавця будуть спрямовані на приховування нещасного випадку або професійного захворювання, то це буде підставою для притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності посадових осіб підприємства. 

   Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 (далі-Порядок) проведення розслідування відбувається у разі виникнення нещасного випадку, а саме при одержанні поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання, гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі,  стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до  необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день,  зникнення,  а також  настання  смерті  працівника  під  час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

  Відповідно до Порядку, при настанні нещасного випадку, потрібно негайно зупинити роботу всіх механізмів в зоні виникнення нещасного випадку, надати потерпілому першу медичну допомогу та попередити безпосереднього керівника робіт. Також, важливо зберегти обстановку на робочому місці до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку в такому стані, у якому вони були при настанні нещасного випадку (якщо це можливо, та якщо не загрожує життю та здоров’ю інших працівників).

  В свою чергу керівник робіт повинен терміново повідомити керівництво (роботодавця). Роботодавець, відповідно до п. 10 Порядку, отримавши повідомлення про нещасний випадок повинен протягом 1 години передати з використанням засобів зв’язку  та протягом1 доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок до необхідних органів, та протягом 1 доби утворити комісію та організувати проведення розслідування.

  Якщо травму віднесено до категорії легких, тоді роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про нещасний випадок з використанням засобів зв’язку:

  • робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження підприємства;
  • органи державної пожежної охорони за місцем знаходження підприємства (якщо нещасний випадок виник у разі пожежі);
  • заклад державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі отруєння).

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, випадок зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків, роботодавець зобов’язаний повідомити:

  • територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку;
  • Органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
  • Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування;
  • Орган, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – місцевій держадміністрації);
  • Первинну організацію профспілки, членом якої є потерпілий;
  • Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство – у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
  • Орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та інші органи (у разі потреби).

  Якщо з працівником підприємства стався нещасний випадок і він сам, без направлення підприємства звернувся за допомогою до лікувально-профілактичного закладу, останній повинен передати протягом доби з використанням засобів зв’язку екстрене повідомлення з посиланням на нещасний випадок на виробництві:

  • підприємству, де працює потерпілий;
  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий;
  • територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку;
  • до державної санітарноепідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

  Нагадаємо, що частиною 6 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте, навіть сплата штрафу не звільняє роботодавця від обов’язку повідомлення про настання нещасного випадку, аварії чи встановлення професійного захворювання на виробництві.

  Слід зауважити, що в п. 4 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» сказано, що роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім’ї реалізувати своє право на матеріальне забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону

  Про це слід пам’ятати, якщо працівник, з яким стався нещасний випадок, відмовиться від кваліфікованої медичної допомоги, а керівник робіт або інша особа, яка представляє роботодавця, з цим погодиться, то роботодавець буде нести відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованій особі, і за порушення вимог законодавства.

  Варто пам’ятати, що відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Тому, у разі спричинення шкоди здоров’ю, пов’язаної з умовами праці, та як наслідок – отримання інвалідності, держава гарантує виплати, які призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності. Страхові виплати та пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

   Сподіваємось, що надана інформація буде корисною для всіх керівників та працівників підприємств, установ та організацій у разі настання нещасного випадку на виробництві.

Управління Держпраці у Кіровоградській області



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)