На сайті КМУ створено петицію "Щодо невідкладного відновлення диференціації оплати праці працівників бюджетної сфери"
Шановний Кабінете Міністрів України!
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ
Відповідно до статті 96 Кодексу законів про працю України, тарифна система оплати праці "є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати" ... "при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки".
- Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (ЄТС);
- схеми тарифних розрядів посад (професій) працівників бюджетних установ, закладів та організацій.
ЄТС та схеми тарифних розрядів посад (професій) поширюються на працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, та інших галузей, які фінансуються з бюджету.
АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
Аналіз використання ЄТС та схем тарифних розрядів посад (професій) у бюджетній сфері свідчить про системне порушення принципів диференціації оплати праці, що передбачені статтею 96 Кодексу законів про працю України:
З 2009 року перший тарифний розряд став відставати від мінімальної заробітної плати, внаслідок чого оплата праці низькокваліфікованих працівників бюджетної сфери зростала більшими темпами, ніж оплата висококваліфікованих працівників. Однак періодично до 2015 року вживалися заходи щодо відновлення соціальної справедливості шляхом випереджального збільшення першого тарифного розряду та збільшення заробітної плати висококваліфікованих працівників;
станом на 01.12.2015 розмір першого тарифного розряду дорівнював 1013 грн при мінімальній заробітній платі 1378 грн, однак фактичні оклади для 1 – 3 розрядів були встановлені у розмірі відповідно 1378, 1383 та 1393 грн. Тобто майже однакову заробітну плату отримували лише працівники 1 – 3 тарифних розрядів;
01.01.2017 - критична точка - посадовий оклад 1 розряду став 1600 грн, а мінімальна заробітна плата – 3200 грн, що призвело з урахуванням доплат до мінімальної заробітної плати до зрівнялівки в оплаті праці працівників 1 – 11 розрядів;
01.01.2019 - проблема посилилася - посадовий оклад 1 розряду став 1921 грн, а мінімальна заробітна плата – 4173 грн, що призвело до зрівнялівки в оплаті праці працівників 1 – 12 розрядів;
01.10.2022 - подальше погіршення - посадовий оклад 1 розряду став 2893 грн, а мінімальна заробітна плата – 6700 грн, що призвело до зрівнялівки в оплаті праці працівників 1 – 13 розрядів;
01.04.2024 - критична ситуація - при посадовому окладі 1 розряду 3195 грн мінімальну заробітну плату було підвищено до 8000 грн, що призвело до зрівнялівки в оплаті праці працівників 1 – 14 розрядів.
Яскраві приклади несправедливості, що склалася:
- хірурги отримують таку саму оплату, як вантажники;
- науковці прирівняні в оплаті праці до вахтерів;
- досвідчені вчителі отримують стільки ж, скільки прибиральники службових приміщень.
МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ
Статистика за кількістю працівників бюджетної сфери, які працюють на посадах, що відповідають 1 – 14 розрядам ЄТС, не опубліковано.
Але за експертними оцінками, понад 85% працівників бюджетної сфери працюють на посадах, що відповідають 1-14 розрядам ЄТС. Це призводить до того, що переважна більшість працівників бюджетної сфери отримує практично однакову заробітну незалежно від кваліфікації, досвіду та складності виконуваних завдань. У такої кількості працівників неможливо забезпечити диференціювання оплати праці за допомогою персональних надбавок і доплат.
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ
1. Кадрова криза:
- демотивація висококваліфікованих працівників;
- втрата престижу професій у критично важливих галузях;
- масовий відтік молодих спеціалістів за кордон;
- відсутність стимулів для професійного розвитку.
2. Соціальна несправедливість:
- порушення принципу "рівна оплата за рівну працю";
- зростання соціальної напруги;
- втрата довіри до державних інститутів;
- порушення конституційних принципів справедливості.
3. Економічні втрати:
- зниження якості державних послуг;
- погіршення освіти та охорони здоров'я;
- втрата конкурентоспроможності країни.
4. Загроза національній безпеці:
- критичний дефіцит кваліфікованих кадрів у стратегічних галузях;
- залежність від зовнішніх спеціалістів;
- втрата науково-технічного потенціалу.
Таким чином, нинішній стан оплати праці в бюджетній сфері становить безпосередню загрозу соціально-економічному розвитку та національній безпеці України.
ВИМОГИ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
1. Визнання проблеми
Офіційно визнати факт системного руйнування диференціації оплати праці в бюджетній сфері та підтвердити порушення вимог статті 96 Кодексу законів про працю України.
2. Прозорість даних
Негайно оприлюднити детальну статистику щодо кількості фактичних посад в Україні за кожним тарифним розрядом, щоб чітко визначити масштаби зрівнялівки в оплаті праці.
3. Поетапне відновлення диференціації
Починаючи з проєкту бюджету на 2026 рік, закласти механізм поетапного відновлення диференціації оплати праці працівників бюджетної сфери з реальною різницею в оплаті праці між низовими та вищими тарифними розрядами.
4. Системні гарантії
Запровадити обов’язковий державний індикатор захисту диференціації оплати праці працівників бюджетної сфери.
ПІДТРИМАТИ ПЕТИЦІЮ МОЖНА ЗА ПОСИЛАННЯМ - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8567
