Визначення одинокої матерi наведене п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» та п.5 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки».
Так, згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матiр'ю слiд вважати жiнку, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдову; iншу жiнку, яка виховує й утримує дитину сама.
Оскiльки п.5 ч.13 ст.10 Закону визначає одиноку матiр як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (алiменти) для надання вiдпустки значення не має.
Отже, право на додаткову вiдпустку мають такi одинокi матерi: жiнка, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдова; жiнка, яка виховує дитину без батька (в тому числi розлучена жiнка, яка сама виховує дитину).
Якщо жiнка дiйсно є одинокою матiр'ю, то вона подає довiдку з органiв реєстрацiї актiв громадянського стану. Проблема виникає з наданням такої вiдпустки розлученiй жiнцi, оскiльки батько в дитини є i в багатьох випадках спiлкується з нею i бере участь у її вихованнi.
Бiльш того, ст.157 Сiмейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирiшується батьками спiльно. Той iз батькiв, хто проживає окремо вiд дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованнi i має право на особисте спiлкування з нею.
Статтею 158 цього Кодексу передбачено, що за заявою матерi, батька дитини орган опiки та пiклування визначає способи участi у вихованнi дитини та спiлкуваннi з нею того з батькiв, хто проживає окремо вiд неї.
У разi ухилення батька вiд виконання своїх обов'язкiв з виховання дитини мати має право звернутися до cуду з позовом про позбавлення його батькiвських прав.
Чинне законодавство не мiстить конкретного перелiку документiв, якi слiд подати розлученiй жiнцi, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соцiальної вiдпустки.
Для пiдтвердження права на таку вiдпустку в цьому разi роботодавцю має бути пред'явлено будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвiдчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю пiдтверджується вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.
Зокрема, одним з таких документiв, наприклад, може бути: рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав; ухвала суду або постанова слiдчого про розшук вiдповiдача у справi за позовом про стягнення алiментiв; акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, в якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини; довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах) тощо.
Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один з названих або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.
Достовiрнiсть документа щодо вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини визначає роботодавець.
