Інформація по темі "" | Публікації по тегу
03.11.20
14573 0
Друкувати
Обране

Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів

Виходячи з визначення поняття "договір про закупівлю", що наведено в пункті 6 частини першої статті 1 Закону, здійснення закупівель передбачає взяття замовником, який є розпорядником бюджетних коштів, відповідних бюджетних зобов'язань.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України (далі - БКУ). Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 БКУ бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Водночас поняття "бюджетне асигнування" та "бюджетне призначення" наведені у частині першій статті 2 БКУ.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 23 БКУ будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 48 БКУ зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень.

У свою чергу, відповідно до пункту 30 БКУ кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 11 Порядку для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів; забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

Згідно з пунктом 12 Порядку головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів. Пунктом 13 Порядку встановлено, що на основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Інструкція з підготовки бюджетних запитів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2012 N 687 (далі - Інструкція). Так, виходячи зі змісту пункту 1.5. Розділу I Інструкції разом з бюджетним запитом головний розпорядник подає необхідну для здійснення Мінфіном аналізу бюджетного запиту детальну інформацію за формами, які щороку доводяться Мінфіном до головних розпорядників, а також підтвердні документи та матеріали, які зокрема містять детальні розрахунки.

Водночас відповідно до пункту 1.13 Інструкції для заповнення форм бюджетного запиту використовуються показники видатків та/або надання кредитів, розраховані відповідно до положень розділу II цієї Інструкції.

Аналогічно згідно з пунктом 22 Порядку показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Отже, основою для складання розрахунків до кошторису бюджетної установи слугують розрахунки до бюджетного запиту.

Поряд з цим, виходячи зі змісту абзацу другого пункту 37 Порядку, затверджений кошторис, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, подаються у двох примірниках, один з яких повертається такій установі, а другий залишається в установі, керівник якої затвердив кошторис.

З огляду на викладене, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг, очікуваної вартості зазначених товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями в попередньому році на етапах складання проектів кошторисів та розрахунків до бюджетних запитів. Поряд з цим, в подальшому зазначена очікувана вартість таких закупівель може коригуватись після розгляду та затвердження відповідних кошторисів.

Так, уповноважена(і) особа(и) та/або тендерний(і) комітет(и) замовника, які призначені відповідальними за організацію та проведення закупівель, можуть завчасно отримувати необхідну інформацію від відповідних структурних підрозділів (фахівців) замовника щодо потреб та обсягів видатків юридичної особи - замовника для здійснення у подальшому ефективного планування проведення закупівель відповідно до вимог Закону. Водночас уповноважена(і) особа(и) та/або тендерний(і) комітет(и) замовника, під час складання та затвердження річного плану закупівель, можуть використати деталізовану інформацію щодо видатків бюджету, що зазначена в розрахунках до кошторису, застосувавши при цьому правила визначення предмета закупівлі, що встановлені Законом та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Уповноваженим органом, а також керуючись відповідними вартісними межами, установленими Законом.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі