Подання декларацій знову під питанням

З огляду на текст скарги адвокатка має сумніви щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону, якими визначено:

• поняття терміну «суб’єкти декларування»,
• перелік суб'єктів декларування,
• обов’язок подачі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб,  а також
• види фінансового контролю.

З урахуванням законодавчих норм та визначенного в скарзі НАЗК не бачить підстав перегляді законодавства, зокрема, з наступних причин: 

• представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже є суб’єктами декларування;
• орган адвокатського самоврядування здійснює публічні функції, які фактично делеговані державою, зокрема щодо набуття статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
• використання засобів фінансового контролю щодо відповідної категорії суб’єктів зумовлене існуючими корупційними ризиками, пов’язаними з діяльністю КДКА;
• декларування як інструмент фінансового контролю жодним чином не зачіпає незалежності ні адвокатури в цілому, ані окремих адвокатів зокрема, адже взагалі не стосується питань функціонування адвокатури чи безпосередньої діяльності адвокатів – здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

НАЗК висловлює свою позицію, що декларування як інструмент фінансового контролю, запроваджений в Україні, відповідає міжнародним стандартам у сфері запобігання корупції.