Якщо працівниця звільняється до закінчення робочого року, за який вона уже одержала відпустку повної тривалості, роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (ст. 127 КЗпП та ст. 22 Закону про відпустки).
Вичерпний перелік випадків, коли відрахування за невідпрацьовані дні відпустки не здійснюється, наведено в ст. 22 Закону про відпустки. До таких випадків належать звільнення у зв'язку з:
- призовом або вступом на військову службу;
- переведенням на інше підприємство;
- відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість або через зміну істотних умов праці;
- змінами в організації виробництва та праці (ліквідація, скорочення штату);
- виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я;
- поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- направленням на навчання;
- виходом на пенсію;
- смертю працівника.
Звільнення за власним бажанням або за угодою сторін до цього переліку не входить.
Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною, тому вона не має нарахованої заробітної плати, з якої можна було б автоматично провести відрахування при звільненні.
Юридично обов'язок повернути кошти за 12 невідпрацьованих днів відпустки у неї залишається, якщо причина звільнення не входить до переліку винятків.
Оскільки нарахованої зарплати при звільненні немає, роботодавець не може самостійно утримати ці кошти. У такому разі працівниця може добровільно внести кошти до каси або на розрахунковий рахунок підприємства. Якщо вона відмовляється це зробити добровільно, роботодавець має право звернутися до суду з позовом про стягнення цих коштів.
Зверніть увагу! Період перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку згідно зі ст. 9 Закону про відпустки. Саме тому стаж для відпустки не накопичувався, і дні залишаються заборгованими.
При оформленні звільнення необхідно повідомити працівницю про наявність заборгованості та запропонувати варіант добровільного повернення коштів. Якщо сума незначна, часто приймається рішення не стягувати її в судовому порядку, оскільки витрати на процес можуть перевищити суму боргу, проте право на таке стягнення за підприємством зберігається.
Детальніше про «доглядову» відпустку ви можете прочитати в статті «Допомога по вагітності та пологах: строки призначення, розрахунок, обмеження»
Шпакович Микола, редактор з оплати праці