Паркувальний бар’єр доцільно обліковувати на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», якщо строк його використання перевищує один рік. Кріплення слід включити до первісної вартості бар’єра. Із замком діємо залежно від того, чи є він складовою комплекту бар’єра.
Паркувальний бар’єр є окремим матеріальним об’єктом, який установа планує використовувати тривалий час для обмеження доступу до визначеного місця стоянки. Тому, якщо очікуваний строк його експлуатації становить понад один рік, підстав обліковувати такий предмет як запас немає. Методрекомендації з бухобліку основних засобів суб’єктів держсектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11, відносять до малоцінних необоротних матеріальних активів, зокрема, господарський інвентар та інші малоцінні необоротні предмети зі строком експлуатації понад один рік. Вартісні ознаки МНМА бюджетна установа визначає самостійно в розпорядчому документі про облікову політику.
Для розпорядників бюджетних коштів Планом рахунків бухобліку в держсекторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203, для обліку МНМА передбачено субрахунок 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Тож за умови, що вартість бар’єра відповідає встановленому установою критерію МНМА, саме на цьому субрахунку його і слід обліковувати.
Щодо кріплення на суму 300 грн сумнівів немає. Якщо ці цвяхи/анкери придбані саме для встановлення конкретного паркувального бар’єра і без них він не може бути закріплений та використовуватися за призначенням, їх вартість включають до первісної вартості бар’єра. Адже за НП(С)БО 121 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202, до первісної вартості входять витрати на установку, монтаж та інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням об’єкта до стану, придатного для використання із запланованою метою.
Із навісним замком вартістю 150 грн ситуація залежить від його призначення. Якщо замок придбали спеціально для цього бар’єра і він є необхідним елементом його функціонування — наприклад, забезпечує фіксацію бар’єра у закритому положенні, — його вартість також логічно включити до первісної вартості єдиного об’єкта. Тоді первісна вартість паркувального бар’єра становитиме:
1000 грн + 300 грн + 150 грн = 1450 грн.
Саме 1450 грн у такому разі слід зарахувати на субрахунок 1113 як первісну вартість одного об’єкта МНМА.
Якщо ж навісний замок є самостійним універсальним предметом, який можна безперешкодно зняти з бар’єра та використовувати для інших потреб установи, його доцільніше розглядати як окремий об’єкт обліку. Тоді бар’єр разом із необхідним для його монтажу кріпленням матиме первісну вартість 1300 грн, а замок обліковуватиметься окремо відповідно до строку його очікуваного використання та положень облікової політики установи. У такому випадку замок доцільно обліковувати як МШП на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Але пам'ятайте: якщо ви зарахуєте цей актив до складу МШП, тоді відразу після передачі у використання його потрібно списати з балансу та надалі організувати його оперативний кількісний облік відповідно до п. 9 розд. IV НП(С)БО 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.
Отже, оптимальний варіант у наведеній ситуації: якщо кріплення і замок придбано одночасно саме для встановлення та експлуатації конкретного паркувального бар’єра, сформувати один об’єкт МНМА «Паркувальний бар’єр у комплекті» первісною вартістю 1450 грн та обліковувати його на субрахунку 1113.