Продаж квитків музеями: чи треба використовувати РРО/ПРРО

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів, мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.

Статтею 1 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР визначено, що музей — це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

Отже, у разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК. При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.