Мінфін затвердив Методрекомендації щодо формування бюджетних програм

Ці Методрекомендації містять рекомендаційні підходи до формування бюджетних програм, зокрема щодо:

• визначення публічних послуг у контексті реалізації головними розпорядниками повноважень, пов’язаних з виконанням функцій і завдань, передбачених законодавством;

• визначення характеристик бюджетних програм, що включаються до бюджетної пропозиції, бюджетного запиту, паспорта бюджетної програми, звіту про виконання паспорта бюджетної програми, результатів оцінки ефективності бюджетної програми, інших документів, які складають головні розпорядники відповідно до форм, встановлених Мінфіном, на різних стадіях бюджетного процесу;

• особливостей формування бюджетних програм на різних стадіях бюджетного процесу.

Головним розпорядникам коштів держбюджету рекомендовано:

• застосовувати Методрекомендації під час роботи з бюджетними програмами на всіх стадіях бюджетного процесу та під час складання проектів порядків використання бюджетних коштів у частині напрямів використання бюджетних коштів;

• проаналізувати свої бюджетні програми з урахуванням підходів Методрекомендацій та вживати системних заходів для оптимізації бюджетних програм, забезпечення їх чіткого підпорядкування цілям державної політики у відповідні сфері діяльності, формування та/або реалізацію яких забезпечує головний розпорядник;

• вживати у своїй діяльності організаційних заходів, які забезпечать своєчасність наявності даних та інформації, необхідних для формування бюджетних програм з урахуванням Методрекомендацій.

Методрекомендації визначають:

• загальні підходи до формування бюджетних програм;
• загальні підходи до визначення публічних послуг;
• загальні підходи до ознак для формування бюджетних програм з урахуванням публічних послуг;

• підходи до визначення характеристик бюджетної програми;
• особливості формування бюджетних програм на різних стадіях бюджетного процесу;

• підходи до заповнення форми «Інформація про бюджетну програму».

Ця форма наведена у додатку до Методрекомендацій. Її рекомендовано для використання головними розпорядниками у разі:

1)  наявності пропозицій щодо змін до структури витрат держбюджету щодо нових бюджетних програм (зокрема таких, що виникають внаслідок розщеплення та/або об’єднання бюджетних програм) під час підготовки інформації, необхідної для складання Бюджетної декларації;

2) необхідності подання разом із бюджетною пропозицією пропозиції щодо нової бюджетної програми (у межах орієнтовних граничних показників видатків держбюджету та надання кредитів з держбюджету на середньостроковий період), яку не можливо було передбачити під час підготовки інформації про зміни у структурі витрат держбюджету;

3) необхідності подання разом із бюджетним запитом пропозиції щодо нової бюджетної програми (у межах граничних показників видатків держбюджету та надання кредитів), яку не було передбачено під час підготовки бюджетної пропозиції;

4) виникнення ініціативи щодо бюджетної програми під час розгляду проекту закону про Держбюджет, проекту змін до такого закону у ВРУ;

5) формування нової бюджетної програми під час передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника до іншого, а також розподілу бюджетних коштів між головними розпорядниками у випадках, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік (зокрема розподілу видатків резервного фонду);

6)  наявності пропозиції щодо нової бюджетної програми (зокрема такої, що виникає внаслідок розщеплення та/або об’єднання бюджетних програм), підстави для формування якої виникли після прийняття закону про Держбюджет.