Щодо виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця
Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб'єкт призначення може прийняти рішення:
1) про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;
2) про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
3) про тимчасовий розподіл обов'язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
Строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 Закону, крім випадку покладення виконання обов'язків на відповідного заступника.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону виплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Частиною четвертою статті 52 Закону визначено, що виплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов'язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Отже, аналізуючи зазначені положення Закону, можна дійти висновку, що виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "Б", або виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії "Б" може бути покладено як на державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "Б", так і державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "В".
Виплати, передбачені статтею 52 Закону, є обов'язковими.
Державному службовцю, на якого покладено виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби, встановлюється виплата за додаткове навантаження за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою пропорційно додатковому навантаженню в розмірі посадового окладу, встановленого за вакантною посадою, в залежності від відпрацьованого часу (кількість днів, коли особа виконувала обов'язки за вакантною посадою).
Державному службовцю, на якого покладено виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, встановлюється виплата у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Однак, на думку НАДС, керівник підрозділу (заступник керівника) має володіти знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань, покладених на цей підрозділ. У зв'язку з чим при виконанні керівником структурного підрозділу (заступником керівника) обов'язків за вакантною посадою державного службовця цього структурного підрозділу або на час його тимчасової відсутності виплати не проводяться.