Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі − Закон № 504) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Право на відпустки забезпечується:
- гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості;
- збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону № 504).
Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівнику в будь-який час відповідного робочого року.
Чинне законодавство не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання протягом року та не передбачає терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки.
Але зверніть увагу, що основна, а також додаткові щорічні відпустки мають надаватися працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 11 Закону № 504).
Ненадання щорічних відпусток у визначені терміни є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця може бути притягнуто до фінансової відповідальності за ст. 265 КЗпП − штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати, а також до адміністративної відповідальності − штрафу на підставі ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України до посадових осіб підприємства в розмірі від 510 до 1 700 грн.
Якщо працівник із якихось причин не скористався своїм правом на щорічні відпустки за декілька попередніх років (два, три, чотири чи більше років), він вправі використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 504 (листи Мiнпрацi від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08 та 17.06.2011 р. № 9/242пд).
Отже, навіть у разі порушення працедавцем порядку надання відпусток право на використання відпусток у працівника залишається як за поточний робочий рік, так і за попередні роки.