Трудові гарантії для працівниці – одинокої матері

Які трудові гарантії має працівниця — одинока мати та що зобов’язаний забезпечити їй роботодавець? Чи впливає воєнний стан на надання одинокій матері цих трудових гарантій?
Приєднуйтесь до Telegram спільноти та дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Трудові гарантії для працівниці – одинокої матері

Станом на 2026 рік трудове законодавство передбачає для одинокої матері низку спеціальних гарантій. Вони врегульовані перш за все КЗпП та Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР. Але під час воєнного стану слід також враховувати спеціальні правила, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, яким окремі гарантії на цей період не скасовані, але механізм їх реалізації може істотно відрізнятися від звичайного.

Гарантії, які встановлено законодавством для одиноких матерів, наведено в таблиці нижче. Зверніть увагу, що деякі з наведених гарантій надаються не лише одиноким матерям, а всім жінкам, які мають дитину відповідного віку, про що зазначено в таблиці.

Гарантія Норма Вік дитини Особливості під час воєнного стану
Заборона встановлювати випробування одинокій матері ч. 3 ст. 26 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Гарантія КЗпП фактично не діє в загальному порядку: ч. 2 ст. 2 Закону № 2136 дозволяє під час воєнного стану встановлювати умову про випробування для будь-якої категорії працівників. Отже, одинокій матері також може бути встановлено випробування. У 2026 році для окремих військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств ОПК діють ще й спеціальні правила щодо строку випробування
Заборона відмовляти у прийнятті на роботу та знижувати зарплату з мотивів, пов'язаних із наявністю дитини ч. 1, 2 ст. 184 КЗпП одинока мати — дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Закон № 2136 цю гарантію не скасовує. Відмова з таких мотивів залишається неправомірною; на вимогу жінки роботодавець повинен письмово повідомити причину відмови, яка може бути оскаржена в суді
Захист від звільнення з ініціативи роботодавця ч. 3 ст. 184 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Загальна гарантія ст. 184 КЗпП зберігається. Сам Закон № 2136 не встановлює загального дозволу звільняти одиноку матір усупереч ч. 3 ст. 184 КЗпП. Водночас треба враховувати спеціальні воєнні підстави/процедури припинення трудових відносин, якщо вони застосовні до конкретної ситуації
Обов'язкове працевлаштування у разі повної ліквідації ч. 3 ст. 184 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Зберігається. При повній ліквідації звільнення допускається, але з обов'язковим працевлаштуванням
Гарантії після закінчення строкового трудового договору ч. 3 ст. 184 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Зберігаються: роботодавець повинен працевлаштувати жінку; на період працевлаштування за нею зберігається середня зарплата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового договору
Додаткова соціальна відпустка одинокій матері — 10 к. дн. ст. 1821 КЗпП; ст. 19 Закону № 504 за загальним правилом — до досягнення дитиною 18 років Право на цю відпустку не скасоване. Але ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє роботодавцю під час воєнного стану надання відпусток понад щорічну основну відпустку здійснювати без збереження зарплати, а невикористані дні переносити на період після припинення/скасування воєнного стану. Конституційний Суд у рішенні від 19.05.2026 № 3-р/2026 прямо відніс «дитячу» соціальну відпустку до відпусток, щодо яких таке воєнне обмеження є допустимим
17 к. дн. соціальної відпустки за наявності кількох підстав ч. 2 ст. 1821 КЗпП; ст. 19 Закону № 504 залежить від другої підстави Право зберігається, але діють ті самі особливості ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 щодо можливості надання без збереження зарплати / перенесення
Щорічна відпустка у зручний для одинокої матері час п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону № 504 дитина до 15 років Право за Законом № 504 формально зберігається. Але під час воєнного стану діють спеціальні правила ст. 12 Закону № 2136 щодо надання щорічних відпусток, які мають пріоритет у частині встановлених ними обмежень
Неповний робочий день або неповний робочий тиждень на вимогу матері ст. 56 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Гарантія зберігаєтьсяЗакон № 2136 не скасовує обов'язку роботодавця встановити неповний робочий час на прохання такої жінки. Це, однак, гарантія не лише одинокої матері, а будь-якої жінки, яка має дитину відповідного віку
Заборона нічних, надурочних робіт, роботи у вихідні та відряджень ст. 176 КЗпП дитина до 3 років Гарантія поширюється на всіх жінок, які мають дитину такого віку, у тому числі на одиноку матір. Проте застосовувати її у воєнний час слід разом зі спеціальними правилами Закону № 2136 щодо режиму робочого часу
Надурочна робота та відрядження — лише за згодою жінки ст. 177 КЗпП дитина від 3 до 14 років або дитина з інвалідністю Загальна гарантія КЗпП зберігається, якщо спеціальна норма Закону № 2136 у конкретній ситуації не встановлює іншого. Це також не спеціальна гарантія одинокої матері, а гарантія всіх жінок із дітьми відповідного віку. Ст. 177 КЗпП прямо встановлює вимогу згоди жінки
Путівки до санаторіїв / будинків відпочинку та матеріальна допомога ст. 185 КЗпП дитина до 14 років або дитина з інвалідністю Норма КЗпП не скасована Законом № 2136. Водночас сама ст. 185 КЗпП формулює гарантію через умову «у разі необхідності». Вона також поширюється не тільки на одиноких матерів

Про те, коли жінка вважається одинокою матір’ю та які документи підтверджують її право на відповідні гарантії дізнавайтеся зі статті «Працівниця — одинока мати: трудові пільги»