Станом на 2026 рік трудове законодавство передбачає для одинокої матері низку спеціальних гарантій. Вони врегульовані перш за все КЗпП та Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР. Але під час воєнного стану слід також враховувати спеціальні правила, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, яким окремі гарантії на цей період не скасовані, але механізм їх реалізації може істотно відрізнятися від звичайного.
Гарантії, які встановлено законодавством для одиноких матерів, наведено в таблиці нижче. Зверніть увагу, що деякі з наведених гарантій надаються не лише одиноким матерям, а всім жінкам, які мають дитину відповідного віку, про що зазначено в таблиці.
| Гарантія | Норма | Вік дитини | Особливості під час воєнного стану |
| Заборона встановлювати випробування одинокій матері | ч. 3 ст. 26 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Гарантія КЗпП фактично не діє в загальному порядку: ч. 2 ст. 2 Закону № 2136 дозволяє під час воєнного стану встановлювати умову про випробування для будь-якої категорії працівників. Отже, одинокій матері також може бути встановлено випробування. У 2026 році для окремих військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств ОПК діють ще й спеціальні правила щодо строку випробування |
| Заборона відмовляти у прийнятті на роботу та знижувати зарплату з мотивів, пов'язаних із наявністю дитини | ч. 1, 2 ст. 184 КЗпП | одинока мати — дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Закон № 2136 цю гарантію не скасовує. Відмова з таких мотивів залишається неправомірною; на вимогу жінки роботодавець повинен письмово повідомити причину відмови, яка може бути оскаржена в суді |
| Захист від звільнення з ініціативи роботодавця | ч. 3 ст. 184 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Загальна гарантія ст. 184 КЗпП зберігається. Сам Закон № 2136 не встановлює загального дозволу звільняти одиноку матір усупереч ч. 3 ст. 184 КЗпП. Водночас треба враховувати спеціальні воєнні підстави/процедури припинення трудових відносин, якщо вони застосовні до конкретної ситуації |
| Обов'язкове працевлаштування у разі повної ліквідації | ч. 3 ст. 184 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Зберігається. При повній ліквідації звільнення допускається, але з обов'язковим працевлаштуванням |
| Гарантії після закінчення строкового трудового договору | ч. 3 ст. 184 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Зберігаються: роботодавець повинен працевлаштувати жінку; на період працевлаштування за нею зберігається середня зарплата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового договору |
| Додаткова соціальна відпустка одинокій матері — 10 к. дн. | ст. 1821 КЗпП; ст. 19 Закону № 504 | за загальним правилом — до досягнення дитиною 18 років | Право на цю відпустку не скасоване. Але ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє роботодавцю під час воєнного стану надання відпусток понад щорічну основну відпустку здійснювати без збереження зарплати, а невикористані дні переносити на період після припинення/скасування воєнного стану. Конституційний Суд у рішенні від 19.05.2026 № 3-р/2026 прямо відніс «дитячу» соціальну відпустку до відпусток, щодо яких таке воєнне обмеження є допустимим |
| 17 к. дн. соціальної відпустки за наявності кількох підстав | ч. 2 ст. 1821 КЗпП; ст. 19 Закону № 504 | залежить від другої підстави | Право зберігається, але діють ті самі особливості ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 щодо можливості надання без збереження зарплати / перенесення |
| Щорічна відпустка у зручний для одинокої матері час | п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону № 504 | дитина до 15 років | Право за Законом № 504 формально зберігається. Але під час воєнного стану діють спеціальні правила ст. 12 Закону № 2136 щодо надання щорічних відпусток, які мають пріоритет у частині встановлених ними обмежень |
| Неповний робочий день або неповний робочий тиждень на вимогу матері | ст. 56 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Гарантія зберігається: Закон № 2136 не скасовує обов'язку роботодавця встановити неповний робочий час на прохання такої жінки. Це, однак, гарантія не лише одинокої матері, а будь-якої жінки, яка має дитину відповідного віку |
| Заборона нічних, надурочних робіт, роботи у вихідні та відряджень | ст. 176 КЗпП | дитина до 3 років | Гарантія поширюється на всіх жінок, які мають дитину такого віку, у тому числі на одиноку матір. Проте застосовувати її у воєнний час слід разом зі спеціальними правилами Закону № 2136 щодо режиму робочого часу |
| Надурочна робота та відрядження — лише за згодою жінки | ст. 177 КЗпП | дитина від 3 до 14 років або дитина з інвалідністю | Загальна гарантія КЗпП зберігається, якщо спеціальна норма Закону № 2136 у конкретній ситуації не встановлює іншого. Це також не спеціальна гарантія одинокої матері, а гарантія всіх жінок із дітьми відповідного віку. Ст. 177 КЗпП прямо встановлює вимогу згоди жінки |
| Путівки до санаторіїв / будинків відпочинку та матеріальна допомога | ст. 185 КЗпП | дитина до 14 років або дитина з інвалідністю | Норма КЗпП не скасована Законом № 2136. Водночас сама ст. 185 КЗпП формулює гарантію через умову «у разі необхідності». Вона також поширюється не тільки на одиноких матерів |
Про те, коли жінка вважається одинокою матір’ю та які документи підтверджують її право на відповідні гарантії дізнавайтеся зі статті «Працівниця — одинока мати: трудові пільги»