Проєкт нового Трудового кодексу: ключові положення та роз’яснення Мінекономіки

Після подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради проєкту нового Трудового кодексу України у публічному просторі з’явилися численні твердження щодо змісту документа, які не відповідають дійсності. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало роз’яснення основних положень законопроєкту.

За інформацією міністерства, документ спрямований на систематизацію та модернізацію трудового законодавства і наближення українських норм до європейських стандартів, зокрема через імплементацію директив Європейського Союзу.

Відеоспостереження на робочому місці

Проєкт Трудового кодексу встановлює чіткі правила щодо відеоспостереження та моніторингу робочої кореспонденції. Такі заходи контролю можуть застосовуватися лише у випадку об’єктивної необхідності та з обов’язковим інформуванням працівника.

При цьому контроль не може порушувати право працівника на повагу до приватного та сімейного життя.

Європейські стандарти трудових відносин

Документ передбачає запровадження європейських підходів у ключових сферах трудових відносин, зокрема:

• регулювання робочого часу та відпочинку;
• забезпечення прозорості оплати праці;
• захист від дискримінації;
• розвиток колективних переговорів;
• забезпечення балансу між роботою та сімейним життям.

Роль профспілок і представництво працівників

У проєкті Трудового кодексу передбачено окремі норми щодо свободи об’єднання та колективних переговорів. Профспілки визначені одним із суб’єктів трудових відносин і зберігають пріоритетне право представляти інтереси працівників у відносинах з роботодавцем.

У разі відсутності профспілки представництво інтересів працівників можуть здійснювати обрані ними представники.

Відпустки та час відпочинку

Проєкт встановлює, що основна щорічна відпустка не може бути меншою за 28 календарних днів. При цьому для працівників, які вже мають більшу тривалість відпустки, її обсяг не зменшиться.

Документ також визначає мінімальні стандарти відпочинку:

• щоденний відпочинок — не менше 12 годин;
• щотижневий безперервний відпочинок — не менше 42 годин.

Невикористані відпустки, накопичені до набрання чинності новим Кодексом, зберігаються та надаються за чинними правилами.

Понаднормова робота

Проєкт не вводить понаднормову роботу як нову практику, але уточнює її межі та порядок застосування. Нормальна тривалість робочого часу залишається 40 годин на тиждень.

Гранична кількість понаднормових годин пропонується:

• 180 годин на рік — базова межа;
• до 250 годин на рік — за домовленістю сторін у колективному договорі.

Зберігається підвищена оплата за понаднормову роботу, а також за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні.

Звільнення під час лікарняного або відпустки

Проєкт Трудового кодексу не передбачає можливості звільнення працівника під час лікарняного або відпустки. Йдеться лише про процедурне уточнення: наказ про звільнення може бути виданий у цей період, але датою звільнення визначається перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки.

Усі гарантії працівника на період тимчасової непрацездатності або відпустки при цьому зберігаються.

Гарантії для батьків і сімей

Документ зберігає базові гарантії для вагітних працівниць і працівників із сімейними обов’язками. Зокрема передбачено:

• заборону звільнення працівників з дітьми до 1,5 року або дитиною з інвалідністю з ініціативи роботодавця (крім визначених законом випадків);
• гарантії оплати під час медичних оглядів для вагітних;
• оплачувану відпустку для догляду за дитиною тривалістю 4 місяці.

Кожен із батьків матиме індивідуальне право на 2 місяці такої відпустки, а для одиноких батьків зберігатиметься право на повні 4 місяці.

Локаут як елемент колективних відносин

Проєкт також передбачає можливість застосування локауту — тимчасового призупинення роботи роботодавцем під час страйку. Водночас встановлено чіткі обмеження: локаут можливий лише у відповідь на неправомірні дії сторони працівників і не допускається у спорах щодо заборгованості із заробітної плати.

У Міністерстві наголошують, що обговорення положень законопроєкту має базуватися на тексті документа та перевіреній інформації. Відомство відкрите до фахових консультацій і подальшого доопрацювання проєкту в межах парламентської процедури.