Щодо правомірності надання відпусток педагогам тривалістю 24 календарних дні у період воєнного стану у зв’язку із внесенням змін до законодавства про працю

Перше.  Про діючи норми законодавства про працю в період воєнного стану, що стосуються надання відпусток педагогічним працівникам.

Основними законодавчими актами, що визначають державні гарантії  реалізації працівниками права на відпустки в умовах воєнного стану (тривалість і порядок їх надання) є:

• Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон №2136);
• Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон №504);
• Кодекс Законів про працю України.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, що встановлені Законом № 2136. Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім  частини третьої ст. 13 Закону № 2136.

Згідно частини третьої статті 1  Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою кореспондує із нормами ст. 6 Закону України №504,  ст. 75 КЗпП, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.

Таким чином максимальна тривалість відпустки, на яку працівники мають право в період дії воєнного стану становить для всіх працівників 24 календарні дні.

Згідно із частиною п’ятою статті 6 та частиною чотирнадцятою статті 10 Закону №504 керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічна основна відпустка повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 14.04.1997 № 346.

Водночас зазначені  норми законодавства  щодо тривалості відпусток керівних, педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів застосовуються з урахуванням обмежень встановлених на період воєнного стану статтею 12 Закону №2136, тобто такі працівники  під час воєнного стану мають право на відпустку тривалістю 24 календарні дні.

Продовжена тривалість щорічної основної відпустки для педагогічних працівників закладів освіти не скасовується, а лише обмежується на період дії воєнного стану.

Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання ними іспитів та з урахуванням інших обставин.

За бажанням педагогічних працівників частина щорічної основної відпустки замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою.

При цьому тривалість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні.

Отже на даний час надання педагогічному працівнику   щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні  відповідає нормам статті 12 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Залишок основної щорічної відпустки може бути замінено грошовою компенсацією, в тому числі при звільненні, або він може бути наданий в інший канікулярний період..

Також додатково інформуємо Вас, що згідно статті 57 Закону України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145-VII  держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Додатково з роз’ясненнями Державної служби України з питань праці щодо регулювання трудових відносин під час воєнного стану Ви можете ознайомитись на «Інформаційному порталі» -https://pratsia.in.ua/, у розділі  «Трудові відносини у воєнний час – питання/відповіді».

Друге. Про внесення змін до законодавства про працю, що стосуються обмежень тривалості відпусток в період воєнного стану для педагогічних працівників.

Міністерством освіти і науки були свого часу надані  зауваження щодо внесення змін до ст. 12 Закону № 2136, зокрема з питань, що стосуються обмеження тривалості щорічних основних відпусток, що надаються педагогічним і науково-педагогічним працівникам протягом періоду дії воєнного стану.

Станом на 01.07.2022 року в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроект реєстраційний номер №7251) частину першу статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» викладено в новій редакції. Інформація про це наведена у порівняльній таблиці до проекту Закону №7251 до  другого читання (див. за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1388125 ).

1 липня 2022 року  Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин.. Закон направлено на підпис Президенту України.  Інформацію щодо стану проходження та прийняття законопроекту від 05.04.2022 р. №7251 можна переглянути за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39366.

Відповідно до частини п’ятої ст. 94 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР зі змінами та доповненнями закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих друкованих засобах масової інформації є офіційною.

Наразі за станом на 05.07.2022 року вищезазначений закон знаходиться на розгляді у Президента України, не опублікований і не  набрав чинності у встановленому порядку.