Відпустка без зарплати на період воєнного стану: коли можна відмовити?

Види відпусток без збереження зарплати

Законодавство України розрізняє два основних типи відпусток без збереження заробітної плати, які надають за Законом про відпустки:

Наприклад, ст. 25 передбачає обов’язкове надання такої відпустки чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, учасники війни, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які одружуються тощо.

Але відпустки, перераховані у статтях 25 та 26 Закону про відпустки, мають обмеження. Обов’язкові – кожен своє (в залежності від обставини), а за угодою сторін – 30 календарних днів на рік.

Особливості в умовах воєнного стану

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

Працівник має право на відпустку без збереження заробітної платибез обмеження строку, встановленого статтею 26 Закону «Про відпустки».

А частина четверта цієї ж статті передбачає, що:

• Якщо працівник виїхав за кордон або набув статусу ВПО, роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку на строк до 90 днів.
• Час такої відпустки не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Коли роботодавець може/ не може відмовити?

Роботодавець НЕ може відмовити у наданні відпустки за свій рахунок:

• з обставин, перелічених у статті 25 Закону про відпустки;
• на 90 днів для ВПО чи осіб, що виїхали за кордон.

Роботодавець МОЖЕ відмовити у наданні відпустки за свій рахунок на період воєнного стану на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Детальніше про всі види неоплачуваних відпусток – у статтях:

• Відпустка без збереження заробітної плати: випадки, строк надання, оформлення
• Відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану: як оформити
• Чи зменшать 10 днів відпустки без збереження зарплати тривалість щорічної основної відпустки?