Відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану: як оформити

Нормативна база

Питання регулюють:

• ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки» — визначають загальні підстави та тривалість неоплачуваних відпусток;
• ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон №2136) — встановлює додаткові можливості під час воєнного стану.

Два види відпусток без збереження зарплати у воєнний час

1. За згодою сторін (ч. 3 ст. 12 Закону №2136)

• Може бути надана будь-якому працівнику незалежно від місця розташування підприємства;
• Тривалість не обмежена нормою ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки (15 календарних днів на рік);
• Надається виключно за взаємною згодою працівника і роботодавця — роботодавець має право відмовити.

2. В обов’язковому порядку (ч. 4 ст. 12 Закону №2136)

• Надається за заявою працівника, який виїхав за кордон або має статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• Тривалість — до 90 календарних днів на рік;
• Час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки);
• Роботодавець зобов’язаний її надати.

Ключові нюанси

• Місце розташування підприємства (у зоні бойових дій чи ні) значення не має — відпустка може бути оформлена будь-де.
• Відпустка за ч. 3 ст. 12 Закону №2136 надається без обмежень за тривалістю, але лише за згодою сторін.
• Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 має граничний термін 90 днів та обов’язковий порядок надання.

Висновок

Під час воєнного стану працівники мають більше можливостей оформити відпустку без збереження заробітної плати. Проте варто враховувати різницю між відпусткою за згодою сторін та обов’язковою відпусткою для ВПО або тих, хто виїхав за межі України.

Порада від Buhgalter.com.ua: перед оформленням відпустки без збереження зарплати перевірте підстави та оберіть оптимальний варіант — це допоможе уникнути непорозумінь між працівником і роботодавцем.