Відпустки: щорічна, на дітей та УБД

Сьогодні говоритимемо про три популярні види відпусток: щорічну основну, на дітей та відпустку учасникам бойових дій (чи як її ще називають, відпустку УБД). Також торкнемося розрахунку відпускних та компенсації. Почнімо з головного — хто має право на відпустку.

Щорічна основна відпустка

Право на неї мають усі наймані працівники, незалежно від того за основним місцем роботи чи за сумісництвом прийнятий працівник, строковості трудового договору, форми організації праці та робочого часу тощо. Якщо є трудовий договір — є й право на відпустку.

Відпустка на дітей

Категорії працівників, які мають на неї право, перелічені в ст. 19 Закону про відпустки. Загалом — це один з батьків дитини, опікун, піклувальник, один з прийомних батьків або ж один з батьків вихователів. Кожна з наведених категорій осіб — є окремою підставою для надання відпустки. Це важливо, бо якщо підстав декілька — відпустка довша. А тепер скажіть мені, які дві категорії з наведених, проблемні для роботодавця?

Думаю, що й всіх відповіді співпадуть. Меншою мірою — це один з батьків, більшою — одинока мати. Зупинимося на них.

1. Один з батьків дитини.

Тут йдеться не про чоловіка й дружину, а про матір і батька дитини. Тобто батьки не обов’язково мають перебувати в шлюбі. Якщо у відпустку на дітей іде батько, то мати втрачає право на неї за відповідний рік, й навпаки. Як підтвердити, що другий з батьків не брав відпустку?

Відповіді на це запитання немає в трудовому законодавстві. Воно не вимагає такого підтвердження. Тож є роботодавці, які, довіряючи своїм працівникам, просять їх зазначати у заяві про відпустку на дітей, що батько чи мати дитини такою відпусткою за відповідний рік не користувалися.

Другий варіант, який активно використовують на практиці, ґрунтується на листах Мінекономіки. Відомство вважає, що той з батьків, хто йде у відпустку на дітей, має надати документ, який із достатньою достовірністю підтвердить, що другому за відповідний календарний рік відпустка на дітей не надавалася.

Якщо приймати сторону Мінекономіки, то такими документами можуть бути:

• довідка з місця роботи (служби) другого з батьків;
• копія паперової трудової книжки або витяг з електронної трудової книжки іншого з батьків, що підтвердять відсутність трудових відносин (у разі, коли інший з батьків — ФОП чи незалежний професіонал або взагалі ніде не працює на підставі трудового договору).

Водночас на практиці буває, що батьки дітей не спілкуються один з одним чи, наприклад, мати, з якою проживають діти, не знає, де наразі їх батько, чи знає, але батько відмовляється надавати будь-які документи.

Якщо дотримуватися роз’яснень Мінекономіки, то немає документів, немає права на відпустку на дітей. Але не факт, що отримавши відмову, працівник не піде до суду захищати свої права. Тобто тут потрібно зважати на ризики.

2. Одинока мати.

Наступна категорія — одинока мати. З положень Закону про відпустки випливає, що одинокою вважається мати, яка виховує дитину без батька. Про самостійне утримання дитини не йдеться. Тож факт отримання від батька аліментів на дитину не позбавляє матір права на відпустку на дітей. Відповідно всі наведені нижче жінки для цілей Закону про відпустки є одинокими матерями:

• жінка, яка перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• жінка, яка виховує дитину без батька, зокрема:
  — розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів;
  — що вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена.

Це підтверджує зокрема й судова практика.

 Як цим жінкам підтвердити свій статус, щоб отримати відпустку на дітей?

В законодавстві переліку таких документів немає. Тож спираємося на здоровий глузд та роз’яснення судів з Мінекономіки. Запитань немає, коли за відпусткою звертаються перші дві категорії з наведених вище. Тут з документами все зрозуміло. Проте, ще раз хочу звернути вашу вагу на те, що наступне заміжжя цих двох категорій жінок не позбавляє їх статусу одинокої матері та права на відпустку на дітей за умови, що її новий чоловік не усиновив дитину.

Щодо інших одиноких матерів, то за роз’ясненнями того ж Мінекономіки та судів, роботодавцю має бути пред'явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Варіанти таких документів від Верховного суду перед вами. Це:

• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
• акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві;
• акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
• довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Не всі ці документи слід нести. Достатньо буде одного чи декількох. Також це не повний перелік підтверджуючих документів.

Так, наприклад, окрім довідки зі школи, часто матусі несуть також довідки з гуртків, що батько дитини її не приводив, не забирав та взагалі там не з’являвся.

 Зверніть увагу, що відпустка на дітей надається, як за основним місцем роботи так і за сумісництвом.

Наступна відпустка та право на неї.

Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

До таких окремих громадян, які мають на неї право, належать працівники, які є учасниками бойових дій.

Підтвердити статус учасника бойових дій можна відповідним посвідченням — паперовим або електронним з Дії. Вони мають однакову юридичну силу для підтвердження статусу, отримання пільг, гарантій та компенсацій. Скористатися відпусткою УБД можна, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Підсумуємо

Право на щорічну основну відпустку мають всі працівники, з якими укладено трудові договори. Право на відпустку на дітей та на відпустку учасникам бойових дій виникає працівника за умови підтвердження відповідного статусу.
Надають всі ці відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.