Які особливості надання відпустки без збереження зарплати

Відпустка без збереження зарплати згідно зі ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР за сімейними обставинами та з інших причин за домовленістю між працівником та роботодавцем може тривати не більше 15 календарних днів на рік.

Водночас під час карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III термін перебування працівника у такій відпустці на період карантину не включають у загальний термін, тобто 15 днів, що встановлений ч. 1 ст. 26 Закону № 504/96-ВР.

Разом з тим, під час дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без 15-денного обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504/96-ВР. Це передбачено ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.

Відпустки без збереження заробітної плати на період карантину та на період воєнного стану надаються за заявою працівника та за погодженням з роботодавцем.

Однак, в обох випадках законодавством не визначено певний термін, крім кінцевого, на який надаються такі відпустки.

Отже, законодавством визначено лише максимально можливий кінцевий термін відпусток:

• на період карантину;
• протягом періоду дії воєнного стану.

Період надання вищевказаних відпусток менший, ніж максимально встановлений, може бути визначений за згодою сторін.

Лист Мінекономіки від 26.09.2023 р. № 4706-05/51644-07