Так, законопроектом вносяться зміни до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими надається можливість бюджетним установам нараховувати ЄСВ у відповідності до фактично нарахованої заробітної плати.
Автори законопроекту відмічають, його що прийняття зумовлено необхідністю приведення у відповідність існуючого законодавства сучасним економічним реаліям у бюджетній сфері. На сьогодні, у відповідності зі штатними нормативами, в бюджетних установах є працівники завантаженість яких не потребує роботи у повний робочий день, особливо це стосується сільської місцевості. Такими працівниками є прачки у дитячих садочках, художні керівники сільських будинків культури, технічні працівники та прибиральниці тощо. Кількість штатних посад встановлюється в шатному розписі бюджетних установ згідно загрузки працівників — може бути 0.25, 0.5, 0.75 штатної посади. Ці посадові оклади в більшості випадків менші, ніж мінімальна заробітна плата встановлена законом. Згідно ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на сьогоднішній день єдиний внесок нараховувати треба не на фактично нараховану заробітну плату, а на повну мінімальну заробітну плату.
Якщо у містах та селищах вказані вище працівники мають змогу працювати у бюджетних установах за сумісництвом, то у селах така можливість відсутня в зв’язку з відсутністю робочих місць. На практиці приватний сектор вирішує дане питання в законний спосіб – об’єднуючи посадові обов’язки або в незаконний – не оформлюючи відносини з працівником відповідно до КЗпП. У бюджетних установ такі можливості виключені, а у зв’язку зі зменшенням надходжень до бюджету досить часто до роботи залучають працюючих робітників, незважаючи на їх кваліфікацію, задля економії на ЄСВ.