Розрахунок допомоги по вагітності та пологах, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Нормою частини четвертої статті 19 Закону України від 23.09.99 N 1105-XIV визначено запобіжний механізм, який обмежує розмір матеріального забезпечення відповідно до цього Закону залежно від набутого страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.
Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України N 1105 та пунктом 29 Порядку від 26.09.2001 N 1266, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Визначення середньої заробітної плати із розміру мінімальної заробітної плати та двократного розміру мінімальної заробітної плати проводиться шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів - 30,44 (пункт 5 Порядку N 1266).
Керуючись попередньою інформацією, у разі, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, при перевищенні середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) за основним місцем роботи здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.
При цьому фактична середньоденна заробітна плата, яка перевищує середньоденну заробітну плату, розраховану із мінімальної заробітної плати, не може бути більшою за розмір середньоденної, розрахованої із двократного розміру мінімальної заробітної плати.
