Верховний Суд пояснив, коли держслужбовцям мають компенсувати чергування та роботу у вихідні
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 червня 2023 року у справі №580/2048/21 роз’яснив порядок компенсації роботи державних службовців понад нормальну тривалість робочого часу.
Про правову позицію суду повідомили в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Коли виникає право на компенсацію
Верховний Суд зазначив, що робота:
- понад установлену тривалість робочого часу;
- у вихідні та святкові дні;
- у нічний час;
підлягає компенсації за наявності двох обов’язкових умов:
| Умова | Зміст |
|---|---|
| Наказ керівника | Є офіційне розпорядження про залучення до роботи |
| Невідкладні завдання | Службовець виконує термінові або непередбачувані завдання |
Графік чергувань не скасовує компенсацію
Суд окремо наголосив: навіть якщо робота оформлена графіками чергувань, це не змінює її правової природи.
Якщо фактично службовець працює понад норму робочого часу, така робота вважається понаднормовою та має компенсуватися.
Читайте також: Простій на державній службі: коли є підстави
Обставини справи
У справі йшлося про слідчого, який регулярно чергував:
- понад нормальну тривалість робочого часу;
- у вихідні дні.
При цьому чергування були безпосередньо пов’язані з виконанням службових обов’язків.
Суд дійшов висновку, що така робота є понадурочною.
Якою може бути компенсація
Верховний Суд зазначив, що компенсація можлива у двох формах:
- грошова виплата;
- додаткові дні відпочинку — за заявою працівника.
Практичне значення рішення
Суд підкреслив, що державні органи не можуть приховувати понадурочну роботу шляхом оформлення графіків чергувань.
Фактичне перевищення норми робочого часу та виконання невідкладних завдань створюють право працівника на компенсацію.
Також важливим аргументом стало те, що відсутність дисциплінарних стягнень за виконання графіків підтверджує: службовець діяв у межах службових вимог.
Що це означає для держслужбовців
Рішення Верховного Суду може стати важливим орієнтиром для державних службовців, які систематично залучаються до роботи понад установлену норму часу.
Судова практика підтверджує, що така робота має оплачуватися або компенсуватися додатковим відпочинком незалежно від форми її оформлення.
