Информация по теме "" | Публикации по тегу
24.05.21
138 0
Распечатать
Избранное

Ежегодный отпуск — 2021: общие правила предоставления

Уже совсем скоро лето — пора отдыха. Поэтому самое время планировать отпуск. Начиная с этого номера, вас ожидает цикл материалов на «отпускную» тематику: общие правила предоставления и расчета отпускных, интересные ситуации и полезные советы. Начинаем, как всегда, с теории. А далее подкрепим ее практикой.


Нормативная база

Основы предоставления отпусков прописаны в двух законодательных актах: КЗоТ и Законе об отпусках. Отдельные отраслевые особенности также предусмотрены профильными нормативно-правовыми актами.

Например, Законом о госслужбе1, Законом о службе в ОМС2, Порядком № 3463.

1 Закон Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 г. № 889-VIII.

2 Закон Украины «О службе в органах местного самоуправления» от 07.06.2001 г. № 2493-III.

3 Порядок предоставления ежегодного основного отпуска продолжительностью до 56 календарных дней руководящим работникам учебных заведений и учреждений образования, учебных (педагогических) частей (подразделений) других учреждений и заведений, педагогическим, научно-педагогическим работникам и научным работникам, утвержденный постановлением КМУ от 14.04.97 г. № 346.

Сегодня рассматриваем ежегодный отпуск. На него имеют право граждане Украины, находящиеся в трудовых отношениях с учреждениями, организациями, предприятиями всех форм собственности, видов деятельности и отраслей. На период такого отпуска сохраняется место работы (должность) и зарплата. Это предусмотрено ст. 74 КЗоТ.

Статья 4 Закона об отпусках делит ежегодный отпуск на основной и дополнительные. Последние предоставляются за работу с вредными и тяжелыми условиями труда (ст. 7 Закона об отпуске), за особый характер труда (ст. 8 Закона об отпусках) и в других случаях, предусмотренных законодательством.

Но о них поговорим отдельно.

А сегодня — «минута славы» ежегодного основного отпуска. И далее вас ждут 10 правил его предоставления.

Продолжительность отпуска

Продолжительность ежегодного основного отпуска всегда рассчитывают в календарных днях. Режим и график работы учреждения здесь роли не играют (ст. 5 Закона об отпусках). Также продолжительность отпуска не зависит от условий работы самого работника. Например, работая неполное рабочее время, работник имеет право на ежегодный основной отпуск полной продолжительности.

Минимальная продолжительность ежегодного основного отпуска составляет 24 календарных дня.

В общем случае отпуск полной продолжительности предоставляют за полностью отработанный рабочий год. Хотя бывают и исключения (см. в разделе «Новички»). Продолжительность рабочего года считают со дня заключения трудового договора или вступления (назначения) на должность (для госслужащих и должностных лиц местного самоуправления). В то же время отраслевые нормативно-правовые акты предусматривают большую продолжительность отпуска для некоторых категорий работников. Кому и сколько разрешено отдыхать — смотрите в таблице ниже.

Продолжительность ежегодного основного отпуска

Категория работников

Продолжительность отпуска

Законодательная норма

Любой работник

24 календарных дня

ч. 1 ст. 6 Закона об отпусках, ч. 1 ст. 75 КЗоТ

Работники с инвалидностью III группы

26 календарных дней

ч. 7 ст. 6 Закона об отпусках

Работники с инвалидностью I или II группы

30 календарных дней

ч. 7 ст. 6 Закона об отпусках

Работники младше 18 лет

31 календарный день

ч. 8 ст. 6 Закона об отпусках, ч. 2 ст. 75 КЗоТ

Государственные служащие

30 календарных дней

ст. 57 Закона о госслужбе

Должностные лица местного самоуправления

30 календарных дней

ч. 5 ст. 21 Закона о службе в ОМС

Руководящие работники заведений и учреждений образования, педагогические, научно-педагогические, научные работники

28, 42 и 56 календарных дней

Порядок № 346

При определении продолжительности ежегодных отпусков не учитывают праздничные и нерабочие дни, указанные в ст. 73 КЗоТ. Это предусмотрено ч. 2 ст. 5 Закона об отпусках.

То есть если на период ежегодного отпуска приходятся праздничные и нерабочие дни, то такие дни прибавляют к отпуску и работник отдыхает дольше. Но такие «дополнительные» дни не оплачиваются. А вот выходные дни входят в общую продолжительность отпусков как и любые другие календарные дни.

Пример 1. Работнику предоставляют отпуск с 1 по 24 июня 2021 года. На этот период приходится праздник Троица (20.06.2021 г.). Итак, продлеваем отпуск на 1 календарный день. Фактически работник будет отдыхать 25 дней и приступит к работе 26.06.2021 г., если график работы учреждения или его индивидуальный график предусматривают работу в субботу. Если же нет, то работник выйдет на работу уже 29.06.2021 г. Должен 28 июня, но это праздник — День Конституции Украины. При этом отпускные начисляем за 24 календарных дня отпуска.

Общая продолжительность ежегодных основного и дополнительных отпусков за отработанный рабочий год не может превышать 59 календарных дней, а для работников, занятых на подземных горных работах, — 69 календарных дней (ч. 3 ст. 10 Закона об отпусках).

Однако это касается продолжительности ежегодного отпуска только за один рабочий год. Если работник накопил дни отпуска за несколько лет, то он может отдыхать и больше 59 (69) дней. Но здесь будьте осторожны. Ведь за работников, которые не отдыхали более 2 лет подряд, предусмотрены трудовые штрафы. Об этом — далее.

Неотгулянные отпуска

За непредоставление ежегодных отпусков — штраф.

В некоторых случаях законодательство запрещает не предоставлять работникам ежегодные отпуска (ч. 5 ст. 11 Закона об отпусках). Так, запрещено не предоставлять ежегодный отпуск:

• полной продолжительности два года подряд;

• в течение рабочего года лицам до 18 лет;

• в течение рабочего года работникам, имеющим право на ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда или с особым характером труда.

Если указанные требования нарушены, то отвечать будет работодатель. Непредоставление работнику ежегодных отпусков расценивают как «нарушение прочих требований трудового законодательства». За это учреждению-работодателю грозит штраф в размере 1 МЗП (ст. 265 КЗоТ), а должностным лицам — админштраф от 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУоАП).

Что же делать, если работник не желает идти в отпуск и уважительных причин на это у него нет? Здесь придет на помощь график отпусков. Работодатель имеет право в пределах, установленных графиком, издать приказ о предоставлении ему отпуска. При этом заявление от работника не нужно. На это обратили внимание специалисты Минсоцполитики в письме от 21.06.2012 г. № 207/13/116-12. Кстати, о документальном оформлении ежегодного отпуска вы можете прочитать в журнале «Бюджетная бухгалтерия», 2020, № 15, с. 12.

Отпускной стаж

Стаж работы для ежегодного отпуска исчисляют с первого дня приема работника на работу к соответствующему работодателю. То есть каждый раз, устроившись на новое место работы, работник имеет «нулевой» отпускной стаж.

Но есть исключение — ситуация, когда работник принят по переводу из другого учреждения (организации), при этом он полностью или частично не использовал ежегодный отпуск и не получил за него денежную компенсацию. В этом случае отпускную компенсацию предыдущий работодатель перечисляет новому работодателю. А в стаж работы для ежегодного отпуска на новом месте работы засчитывают время, за которое работник не использовал отпуск по предыдущему месту работы (ч. 3 ст. 9 Закона об отпусках). Периоды, входящие в стаж, дающий право на ежегодный основной отпуск, приведены в ст. 82 КЗоТ и ст. 9 Закона об отпусках. К ним относятся:

• время фактической работы (в том числе на условиях неполного рабочего времени) в течение рабочего года, за который предоставляется отпуск. Например, время работы женщины, работающей в отпуске для ухода за ребенком до 3 лет на условиях неполного рабочего времени;

• время, когда работник фактически не работал, но за ним согласно законодательству сохранялись место работы (должность) и зарплата полностью или частично (в том числе время оплаченного вынужденного прогула, вызванного незаконным увольнением или переводом на другую работу). Например, периоды освобождения от работы в связи с призывом (приемом) на военную службу (ст. 119 КЗоТ), а также время простоя не по вине работников;

• время, когда работник фактически не работал, но за ним сохранялось место работы (должность) и ему выплачивалось пособие по государственному социальному страхованию, за исключением отпуска для ухода за ребенком до 3 лет. Например, период отпуска в связи с беременностью и родами и временной нетрудоспособности;

• время, когда работник фактически не работал, но за ним сохранялось место работы (должность) и ему не выплачивалась зарплата в порядке, определенном ст. 25 и 26 Закона об отпусках. То есть период отпуска «за свой счет», предоставляемого по желанию работника (например, пенсионерам и лицам с инвалидностью) и по соглашению сторон, в том числе на время карантина. Исключение — период отпуска «за свой счет» для ухода за ребенком до достижения им 6, 16, 18 лет по медицинскому заключению. Обратите внимание: период карантинных отпусков «за свой счет» для ухода за ребенком до 14 лет и по соглашению сторон входят в отпускной стаж;

• время обучения новым профессиям (специальностям) лиц, уволенных в связи с изменениями в организации производства и труда, в том числе в связи с ликвидацией, реорганизацией или перепрофилированием учреждения (организации), сокращением численности или штата работников;

• время обучения с отрывом от производства продолжительностью менее 10 месяцев на дневных отделениях заведений профессионального (профессионально-технического) образования;

• другие периоды работы, предусмотренные законодательством.

Деление, продление, перенос

Ежегодный отпуск можно делить на части.

При этом следует придерживаться принципов деления, приведенных в ст. 12 Закона об отпусках. В частности, следует помнить, что:

• отпуск делят по просьбе работника и с разрешения работодателя;

• неделимая часть отпуска должна составлять не менее 14 календарных дней. Но использовать такую часть в первую очередь вовсе не обязательно;

• неиспользованную часть ежегодного отпуска нужно предоставить работнику, как правило, до конца рабочего года, но не позднее 12 месяцев после окончания рабочего года, за который предоставляется отпуск. При этом ее можно предоставить с любого дня недели. В какой из дней недели закончилась предыдущая использованная часть отпуска — значения не имеет.

А можно ли не делить отпуск? Да, можно. Если этого хочет сам работник, то вообще «без вопросов». А вот если делить отпуск (вообще или так, как этого желает работник) не хочет работодатель, то это разрешено делать лишь с целью недопущения потерь рабочего времени, учитывая производственные обстоятельства.

В таком случае можно предложить работнику свои условия деления ежегодного отпуска или не делить его вовсе (письмо Минтруда от 13.05.2010 г. № 140/13/116-10).

Если отпуск прервал больничный или декрет, его следует перенести или продлить.

Законодательство содержит перечень обстоятельств, которые могут прервать ежегодный отпуск, и тогда его следует перенести на другой период или продлить после окончания действия этих обстоятельств. К числу последних относятся (ч. 2 ст. 80 КЗоТ и ч. 2 ст. 11 Закона об отпусках):

1) временная нетрудоспособность, удостоверенная в установленном порядке. Помните: если работник в период ежегодного отпуска не сам болеет, а ухаживает за больным ребенком или другим членом семьи, то на дни такого больничного отпуск не продлевают;

2) выполнение работником государственных или общественных обязанностей, если на это время он освобожден от основной работы с сохранением зарплаты;

3) наступление срока отпуска в связи с беременностью и родами;

4) совпадение ежегодного отпуска с отпуском в связи с обучением.

Интересный вопрос. А как объединить продление (перенос) и непрерывную часть отпуска? Объясним на примере.

Пример 2. Работник имеет право на отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Он оформил отпуск на 14 календарных дней (обязательная непрерывная часть), однако фактически отгулял только 10 дней и заболел. Остаток (4 дня) перенес. Далее использовал эти 4 дня и отдельно еще 10 дней отпуска.

По сути, непрерывно 14 дней не отгуляны. Является ли это нарушением? По мнению Минсоцполитики, нет. В письме от 25.07.2019 г. № 1115/0/206-19 специалисты Министерства указали, что требование о предоставлении основной непрерывной части ежегодного отпуска не менее 14 календарных дней выполняется на этапе его предоставления. Таким образом, поскольку работник уже начал использовать отпуск, предоставленный ему на 14 дней, то в описанном случае нарушения требований ч. 1 ст. 12 Закона об отпусках не будет.

Отзыв из отпуска

Отзывать работника из отпуска можно только в четко определенных случаях (при форс-мажоре).

Так, ч. 8 ст. 79 КЗоТ и ч. 3 ст. 12 Закона об отпусках позволяют отзывать работника из отпуска только в таких случаях: для предупреждения стихийного бедствия, предотвращения производственной аварии, немедленного устранения последствий стихийного бедствия или производственной аварии. То же самое касается и случаев предупреждения несчастных случаев, простоя, гибели или порчи имущества учреждения и других случаев, предусмотренных законодательством. В то же время при этом следует соблюдать несколько важных условий. Так, работника можно отзывать только:

из ежегодного отпуска: основного или дополнительного. Например, из отпуска «за свой счет» отзывать нельзя (письмо Минсоцполитики от 17.10.2016 г. № 576/13/116-16);

с его согласия. Правильнее всего — письменного. При этом если работник откажется, то это нельзя считать нарушением дисциплины и тем более поводом для увольнения.

При отзыве из отпуска также действуют правила его переноса/продления: относительно 14-дневной основной непрерывной части и сроков предоставления неиспользованной части отпуска.

В досрочном возвращении из отпуска есть обратная сторона медали: работник может сам его прервать.

Но для этого нужно его заявление и, самое главное, согласие работодателя.

Если оба «компонента» имеются, то издают приказ о прерывании ежегодного отпуска и допуске работника к работе. Здесь же следует указать о переносе части отпуска, оставшейся неиспользованной, на другой период. И не забывайте о непрерывной 14-дневной части отпуска. Здесь это правило также действует.

Новички

В первый год работы право на ежегодный отпуск полной продолжительности возникает у работника после окончания шести месяцев непрерывной работы.

Исключением являются лица, перечисленные в ч. 7 ст. 10 Закона об отпусках. Они имеют право на ежегодный отпуск полной продолжительности в первое полугодие работы.

К таким счастливчикам относятся, в частности:

• женщины перед/после отпуска в связи с беременностью и родами;

• женщины, имеющие двоих или более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью;

• работники с инвалидностью;

• мужчины, жены которых находятся в отпуске в связи с беременностью и родами;

• совместители — одновременно с отпуском по основному месту работы.

Если работник-новичок не относится к «льготникам» и хочет в отпуск в первые полгода работы, это можно сделать. Но продолжительность отпуска определяют пропорционально времени, отработанному у этого работодателя.

Если же ему нужно пойти в отпуск большей продолжительности, то даже это возможно — авансом. Конечно, если работодатель не против. Правда, в случае увольнения работника до окончания рабочего года придется удержать из его зарплаты отпускные за неотработанные им дни.

Совместители

Работники-совместители имеют право на ежегодный основной отпуск полной продолжительности: как по основному месту работы, так и по совместительству. Это следует из ст. 2 Закона об отпусках.

Указанное касается как внутренних, так и внешних совместителей. И тот факт, что они работают в режиме неполного рабочего времени, на установленную продолжительность ежегодного отпуска не влияет (об этом мы уже говорили ранее).

Как было указано выше, в первый год работы совместителю (по его желанию) можно предоставить ежегодный отпуск до наступления 6-месячного срока непрерывной работы, но только одновременно с отпуском по основному месту работы.

ВЫВОДЫ

• Минимальная продолжительность ежегодного основного отпуска составляет 24 календарных дня.

• «Отпускной» стаж работы исчисляют с первого дня приема работника на работу к каждому конкретному работодателю. В первый год работы право на ежегодный отпуск полной продолжительности возникает после окончания шести месяцев непрерывной работы.

• Ежегодный отпуск можно делить на части. Но непрерывная часть должна составлять не менее 14 календарных дней.

Жиленко Екатерина

Бюджетная бухгалтерия, май, 2021/№ 20

0
0
0
0
0
0

env_icon Получайте новости почтой!

Мы будем присылать вам самые свежие материалы каждую неделю

Для этого укажите имя и электронный адрес

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы уведомить нас об этом



комментарии
(0)
Какая удача - вы можете стать первым, кто прокомментирует этот материал.
Оставить комментарий:
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
bcom.clean_site_text
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.