Гуманітарна допомога з-за кордону: за яким курсом оприбуткувати?

За якою вартістю оприбутковувати?

Находження гуманітарної допомоги з-за кордону у вигляді запасів бюджетні установи повинні відображати в бухобліку, керуючись насамперед вимогами НП(С)БО 123* та Методрекомендаціями з обліку запасів**. Далі нагадаємо ключові правила оприбуткування таких активів.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектора, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Правило 1. Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, є їх справедлива вартість на дату отримання таких активів. До цієї вартості також слід уключити додаткові витрати (за їх наявності), визначені в п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123.

Традиційно гуманітарну допомогу приймає комісія установи-отримувача. Саме вона й займається визначенням первісної вартості таких активів.

Правило 2. Первісна вартість безоплатно отриманих запасів може бути визначена згідно з відповідними первинними документами, отриманими разом з такими активами. Тобто орієнтуватися на вартість, зазначену в таких документах, під час оприбуткування таких активів — це право, а не обов’язок установи-отримувача. Про це свідчать норми п. 23 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку запасів.

Таким є припис п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 123.

Відповідно якщо достовірність інформації, наведена у супровідних документах, викликає певні сумніви, тоді брати до уваги таку інформацію не слід. Наприклад, якщо в митній декларації зазначена вартість продуктів харчування, яка значною мірою відрізняється від справедливої вартості аналогічних продуктів харчування на території нашої країни. Вочевидь, у такому разі безоплатно отримані продукти харчування варто оцінювати комісійно й оприбутковувати за справедливою вартістю.

Правило 3. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання слід відображати у валюті звітності — у національній валюті шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням валютного курсу. Вказівку на це містить п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 130*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 № 1022.

Перерахунок іноземної валюти в національну проводимо за курсом НБУ на дату здійснення операції або на дату визнання активів.

Нагадаємо: запаси визнають активом, якщо їх вартість можливо достовірно визначити, існує ймовірність отримання установою майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності.

З огляду на це, безоплатно отримані запаси слід оприбутковувати за курсом НБУ, встановленим на дату, коли ці умови виконано.

Таким чином, гуманітарну допомогу, отриману з-за кордону, комісія установи може оцінювати з урахуванням даних супровідних документів, де вартість активів зафіксована в іноземній валюті. При цьому комісія установи має провести перерахунок такої вартості за курсом НБУ саме на дату отримання такої допомоги, тобто фактичного надходження до установи.

Звісно, ідеальний варіант — коли Акт приймання-передачі гуманітарної допомоги складено безпосередньо в день її отримання установою. За таких умов цілком можна орієнтуватися на дату оформлення цього документа.

Інша річ, якщо Акт приймання-передачі оформлено однією датою, наприклад як у ситуації читача — 12.08, а допомогу фактично отримано — 19.08. За таких умов отримувач підпише цей документ 19.08, відповідно й перерахунок іноземної валюти слід здійснювати саме із застосовуванням курсу НБУ саме на 19.08.

До речі, в Акті приймання-передачі гуманітарної допомоги слід зазначити дату фактичного отримання допомоги установою-отримувачем.

Визначати курсові різниці чи ні?

Навіть не сумнівайтеся, курсові різниці щодо безоплатно отриманих активів розраховувати не потрібно. Пояснити це просто — гуманітарна допомога з-за кордону належить до немонетарних статей балансу. Тому в ситуації читача не варто хвилюватися щодо виникнення та розрахунку курсових різниць щодо отриманих запасів. Будь-яких розрахунків з визначення таких різниць не бухгалтеру робити не доведеться.

Зауважте: зазначене вище не стосується надходження коштів в іноземній валюті (у т. ч. як гуманітарної допомоги). Допоки на валютному рахунку установи перебуває певна сума коштів, доведеться перераховувати вартість такої валюти. Докладніше про це читайте в матеріалі «Благодійка в інвалюті: коли та як обчислити курсові різниці?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 9).