Отримали благодійну допомогу: як нараховувати амортизацію?

За якою вартістю оприбутковувати «благодійку»?

Первісною вартістю безоплатно отриманих від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектору) активів є:

— їх справедлива вартість на дату отримання;

або

— вартість, визначена згідно з відповідними первинними документами.

Нагадаємо, що справедлива вартість — це сума, яку могла б отримати установа, якби реалізувала аналогічний об’єкт на відкритому ринку на дату оцінки.

Такі правила оцінки благодійної допомоги для таких активів прописано в п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Звісно, ідеальний варіант — це коли надавач допомоги надав установі первинні документи із зазначенням вартості переданих активів. У ситуації читача саме такий варіант й мав місце. Тож саме за вартістю, зазначеною у супровідних документах, і слід оприбутковувати отриманий транспортний засіб на субрахунок 1015 «Транспортні засоби».

Саме так має діяти установа-отримувач благодійної допомоги у разі, якщо немає жодних сумнівів щодо достовірності вартості, зазначеної благодійником. Утім, в ситуації читача є певні сумніви щодо вартості отриманої допомоги. Тож далі пояснимо, як вчинити у такому разі.

Якщо є сумніви щодо вартості «благодійки»?

Правило оцінки безоплатно отриманих активів за вартістю, зазначеною у супровідних документах, доцільно застосовувати насамперед щодо нових активів. І хоча про це немає й жодної згадки в НП(С)БО 121, таке припущення випливає з того, що підтвердити вартість нових активів взагалі не проблема для благодійника. Для цього достатньо надати установі-отримувачу благодійної допомоги документи від постачальника (продавця) відповідного об’єкта.

Інша річ, якщо установа отримує як благодійну допомогу вживані активи. Яку вартість зазначає благодійник в Акті приймання-передачі та чи дійсно є вона обґрунтованою (справедливою)? Чи враховує вона ступінь зносу цих активів?

Тож якщо ваша установа отримала від благодійника вживану річ, радимо вам самостійно визначити вартість отриманої допомоги. Для цього, традиційно, комісія установи визначає справедливу вартість таких активів.

Здебільшого, в такому разі орієнтуються на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі, в мережі «Інтернет». Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайс-листи тощо.

Ну і, звісно, необхідно враховувати технічний стан та фактичний ступінь зносу безоплатного отриманого об’єкта. А от окремо визначати суму зносу таких об’єктів точно не потрібно. Адже первісною вартістю безоплатно отриманого основного засобу (далі — ОЗ) є його справедлива вартість, визначена вже з урахуванням фактичного ступеня його зносу на дату отримання. Результати оцінки комісія має зафіксувати в Акті оцінки матеріальних цінностей. Такий документ складають у довільній формі.

У документах не зазначено суму зносу: як вчинити?

Той факт, що благодійник не зазначив суму нарахованого зносу, взагалі не повинен хвилювати установу-отримувача. Ба більше, навіть якби цей показник було наведено у супровідних документах до наданої допомоги, ця інформація не має жодного стосунку до порядку оцінки та відображення в бухобліку отриманої допомоги. Чому?

Тому що суму зносу потрібно врахувати, лише якщо установа безоплатно отримала активи від іншого суб’єкта держсектору за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності. Саме у такому разі під час зарахування на баланс безоплатно отриманого майна слід орієнтуватися на його первісну вартість та суму нарахованого зносу. Це прямо передбачено п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121 (ср. USER_SHOW_ID).

Як формуємо первісну вартість «благодійки»?

Усі додаткові витрати на доведення безоплатно отриманих об’єктів до стану, придатного для застосування у запланованих цілях (монтаж, налагодження тощо), включаємо до їх первісної вартості. Вказівку на це містить абз. 1 п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Це означає, що установа має збільшити первісну вартість автобуса на суму витрат, пов’язаних з держреєстрацією такого транспортного засобу.

Виходячи саме з цієї суми слід у подальшому нараховувати амортизацію на необоротні активи, отримані як благодійна допомога.

На що варто звернути увагу?

Традиційно комісія установи, створена за наказом керівника, займається і документальним оформленням отриманої благодійної допомоги.

Так, під час оформлення благодійної допомоги комісія складає декілька документів.

По-перше, це Акт приймання-передачі ОЗ типової форми.

А по-друге, оформляє Акт введення в експлуатацію ОЗ за типовою формою. Зокрема, в цьому документі комісія має зазначити строк корисного використання отриманого активу.

Під час визначення такого показника враховуйте:

— очікуване використання об’єкта ОЗ;

— фізичний знос (залежить від інтенсивності використання об’єкта);

— моральний знос.

Водночас комісія установи доцільно орієнтуватися на Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору, наведені в додатку 2 до Методрекомендацій щодо облікової політики*.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Та оскільки в ситуації читача йдеться про вживаний безоплатно отриманий актив, його строк корисного використання може відрізнятися від типового. Цей показник слід визначити з урахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу.

Детально про основні правила відображення в бухобліку та фінзвітності ОЗ, отриманих від благодійника, читайте в матеріалі «Благодійна допомога: оформлення та облік» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 28.