Інформація по темі "" | Публікації по тегу
31.07.24
111 0
Друкувати
Обране

Поточний ремонт власними силами - без дефектного акта ніяк

Чи може установа провести поточний ремонт власними силами? Чи обов’язково для цього складати дефектний акт? На які законодавчі вимоги при цьому слід спиратися?

Поточний ремонт: чи можливо провести власними силами?

Для проведення поточного ремонту бюджетні установи можуть залучати сторонні організації чи фізосіб за договорами цивільно-правового характеру. Водночас такі роботи бюджетні установи цілком можуть виконувати і власними силами або господарським способом.

Звісно, проведення ремонтних робіт без залучення сторонніх фахівців дозволить зекономити певну суму бюджетних коштів. Та головне — для виконання ремонтних робіт власними силами відсутні будь-які законодавчі обмеження.

При цьому для тих, хто вирішить залучати своїх працівників для виконання таких робіт, радимо звернути увагу на кілька вагомих моментів.

По-перше, до посадових обов’язків працівників, які здійснюватимуть ремонтні роботи, має входити виконання ремонтних робіт. І, звісно ж, це має бути прописано в їх посадових (робочих) інструкціях.

Безперечно, для виконання нескладних ремонтних робіт зовсім не обов’язково бути кваліфікованим фахівцем у сфері будівництва. Та в будь-якому разі до цієї справи варто залучати працівників, компетентних у цьому питанні, як-то: працівника з ремонту будівель, споруд, слюсаря-сантехніка.

По-друге, таких працівників слід залучати до проведення відповідних ремонтних робіт в їх робочий час. А от оплачувати додатково виконання ремонтних робіт, передбачених посадовими інструкціями відповідних працівників, не слід. Адже за виконання роботи, обумовленої трудовим договором, працівник отримує заробітну плату.

Поточний ремонт: чи потрібно складати дефектний акт?

Навіть не сумнівайтеся — без дефектного акта не обходиться жоден ремонт. По суті, саме цей документ підтверджує факт пошкодження (наявність дефектів) того чи іншого об’єкта та необхідність проведення ремонту. У цьому документі наводять перелік робіт, які необхідно виконати для виправлення дефектів, та потрібних для цього матеріалів.

Чи передбачено нормативними документами оформлення дефектного акта в разі поточного ремонту? Як не дивно, але така нормативка є. Зокрема, йдеться про Методрекомендації № 39*. Цей нормативний документ певно добре пам’ятають бухгалтери, які мають за плечима чималий стаж роботи. Але як то кажуть: незнання закону не звільняє від відповідальності. Тому бухгалтерам-новачкам також варто звернути увагу на зазначені вимоги, аби уникнути помилок.

* Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджені наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 № 39.

Отже, згадку про необхідність складання дефектного акта в разі проведення поточного ремонту господарським способом містить п. 6.1 Методрекомендацій. Саме цим документом й досі керуються представники Держаудитслужби під час проведення перевірок щодо використання коштів установами на різні види ремонтів. З огляду на це, не дивуйтеся, якщо представники органів контролю вимагатимуть надати дефектний акт. Тому радимо мати такий документ напоготові.

Крім того, про обов’язковість складання дефектного акта під час виконання поточного ремонту зазначено в листі Держбуду та Держкомітету з питань ЖКГ від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3-260. Також у додатку до цього листа наведено форму дефектного акта.

До речі, з часом аналогічна форма дефектного акта з’явилася в додатку 29 до Настанови*. Тож наразі ніщо не заважає взяти цю форму за основу, доповнивши її за потреби додатковими реквізитами. Але не забудьте затвердити форму цього документа та навести її в додатку до свого розпорядчого документа про організацію бухобліку установи.

* КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

Докладніше про документи, які потрібно оформити на кожному етапі виконання поточного ремонту господарським способом, читайте в матеріалі «Документальне оформлення ремонтних робіт» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23).

Що стосується капітального ремонту, то дефектний акт може бути складений ще на початковому етапі планування робіт і використовуватися як орієнтир передусім для визначення виду ремонту, який має бути проведений.

Зауважте: у разі проведення капремонту не обійтися без складання проєктно-кошторисної документації. Більше про це — в матеріалі «Проєктно-кошторисна документація, авторський і технічний нагляд: розбираємося разом» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23).

Як оформляти дефектний акт?

Дефектний акт складають комісійно за результатами технічного обстеження майна, яке потребує ремонту. До речі, законодавством не визначено порядок складання цього документа.

Тому до складу комісії доцільно включати фахівців, компетентних у цьому питанні та які мають відповідну кваліфікацію, як-то: інженер, завгосп.

Комісія під час оформлення дефектного акта серед інших реквізитів має визначати:

— найменування (опис) робіт і витрат: деталей, що потребують заміни, матеріалів, необхідних для ремонту тощо;

— одиниці виміру робіт, деталей, матеріалів;

— кількість робіт, деталей, матеріалів.

УВАГА!

Дефектний акт складають окремо для кожного об’єкта, що потребує ремонту

Також під час складання цього документа слід урахувати, зокрема, такі нюанси:

1) певні види ремонтних робіт доведеться проводити кілька разів. Наприклад, такі роботи, як штукатурення, ґрунтування, фарбування, виконують декілька разів (у два шари). Тому в акті слід зазначити кратний обсяг таких робіт. Відповідно для правильного визначення кількості будівельних матеріалів необхідно їх обсяг помножити на 2;

2) під час виконання переважної більшості ремонтних робіт необхідні різні допоміжні матеріали (наприклад, папір шлифувальний, валики, плівка захисна тощо). Тому на етапі планування робіт із поточного ремонту слід передбачити потреби в цих матеріалах.

Таким чином, до складання цього документа варто поставитися досить відповідально та не лише чітко прописати види ремонтних робіт, а й правильно визначити їх обсяг. Також необхідно розрахувати кількість будівельних матеріалів, які установа має придбати для проведення таких робіт.

Наведемо приклад оформлення дефектного акта.

Приклад. У бюджетній установі заплановано поточний ремонт — часткове фарбування підлоги в будівлі. Комісія установи визначила площу фарбування, обсяг фарби та перелік необхідних будівельних матеріалів для виконання робіт. Висновки комісії зазначено в дефектному акті.

І на завершення нагадаємо, що оформлення дефектного акта — це лише перший крок у плануванні робіт із поточного ремонту. Саме на основі дефектного акта складають кошторис на виконання робіт з поточного ремонту.

Висновки

  • Найпростіший варіант проведення поточного ремонту — виконання власними силами або господарським способом. Для його застосування немає жодних законодавчих заборон.
  • У разі виконання робіт із поточного ремонту наявність дефектного акта обов’язкова.
  • Дефектний акт складають окремо для кожного об’єкта, що потребує ремонту.

Бюджетна бухгалтерія, серпень, 2024/№ 29

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Бюджетна бухгалтерія»



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі