Створення системи опалення: як показати в обліку?

Система опалення — частина будівлі

Загалом система опалення будівлі являє собою сукупність технічних елементів, призначених для отримання, перенесення і передавання необхідної кількості теплоти для підтримання температури на заданому рівні в усіх приміщеннях, які обігріваються. Складається така система з сукупності спеціальних пристроїв, призначених для опалення, як-то: опалювальні котли, мережеві насоси, теплові мережі, пристрої автоматичного підтримання температури (термостати, контролери тощо), радіатори опалення, конвектори тощо.

Таким чином, зазначені пристрої є невід’ємною частиною системи опалення будівлі. При цьому система опалення навряд чи може повноцінно функціонувати поза будівлею чи окремо від неї.

Далі з’ясуємо, яким чином, з позиції чинного законодавства, бюджетні установи мають обліковувати витрати, пов’язані з облаштуванням (встановленням) системи опалення.

Який варіант обліку обрати?

Традиційно, придбання та встановлення обладнання для облаштування системи опалення в будівлі (опалювальний котел, допоміжні матеріали) бюджетні установи відображають в бухобліку за правилами, визначеними НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Можливі такі два варіанти відображення операцій з облаштування системи опалення:

1) обліковувати опалювальну систему як окремий об’єкт ОЗ;

2) відображати створення системи опалення як поліпшення будівлі.

Узагальнимо інформацію про планування видатків та облік операцій зі встановлення системи опалення в таблиці.

Встановлення системи опалення: бухоблік + КЕКВ

Далі розглянемо правила відображення в бухобліку операції з облаштування системи опалення залежно від обраного варіанта докладніше.

Система опалення — окремий об’єкт ОЗ

Зрозуміло, що система опалення функціонувати окремо від будівлі (приміщення) навіть теоретично не може.

Втім, в ситуації читача йдеться не просто про встановлення окремих елементів системи опалення (як-то опалювального котла чи радіаторів опалення), а про облаштування опалювальної системи в будівлі з нуля. Тобто мова про встановлення в будівлі цілого комплексу спеціальних пристроїв, які забезпечують функціонування системи опалення.

Далі наведемо законодавчі підстави, які дозволяють бюджетним установам обліковувати систему опалення як окремий об’єкт обліку.

Аргумент 1. Система опалення цілком відповідає визначенню самостійної одиниці обліку ОЗ, оскільки відповідає вимогам, наведених в п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121. Так, система опалення є відокремленим комплексом конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Аргумент 2. Опалювальна система відповідає критеріям визнання активом, передбаченим п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 121. Адже, поза будь-яким сумнівом, установа отримає економічні вигоди, пов’язані з її використанням. Водночас установа має можливість визначити достовірну вартість такої системи в будівлі.

Аргумент 3. Система опалення відповідає такому визначенню, як активи інфраструктури. Зауважте: такі нові об’єкти з’явилися у складі ОЗ бюджетних установ завдяки наказу Мінфіну № 310*. Зазначені активи установи обліковують в групі ОЗ «Будинки, споруди та передавальні пристрої, активи інфраструктури». Докладніше про такі зміни ми розповідали в матеріалі «Методрекомендації з бухобліку: що змінив Мінфін?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 25).

* Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 09.06.2023 № 310.

Та головне — Мінфін уточнив, що зазначені активи інфраструктури відповідають визначенню ОЗ та обліковують як окремі об’єкти ОЗ. Таке уточнення наведено в окремому абзаці п. 10 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

З огляду на це, нову встановлену систему опалення в будівлі така установа цілком може обліковувати як окремий об’єкт ОЗ.

Наведемо основні правила відображення такої операції в бухобліку.

1. Всі витрати на облаштування такої системи опалення відображаємо як капітальні інвестиції. Власне, ці витрати формують первісну вартість майбутнього активу, тому їх слід накопичувати за дебетом субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

До складу таких витрат відносимо насамперед витрати на придбання необхідних пристроїв та обладнання для опалювальної системи (опалювальний котел, насоси тощо). Також до вартості такого об’єкта включаємо вартість допоміжних матеріалів, використаних для встановлення такого обладнання та налагодження системи опалення.

Крім того, не забудьте включити до первісної вартості майбутнього ОЗ витрати на отримання дозвільних документів та опломбування опалювального котла. Докладніше про механізм отримання таких дозвільних документів читайте в матеріалі «Установлено твердопаливний котел: отримуємо дозвіл, сплачуємо екоподаток» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 42, ср. USER_SHOW_ID).

2. На підтвердження факту введення в експлуатацію опалювальної системи слід оформити Акт введення в експлуатацію ОЗ за типовою формою. У такому Акті зазначаємо інформацію про її первісну вартість та наводимо коротку характеристику.

Після введення такої системи в експлуатацію зараховуємо такий об’єкт до складу ОЗ у загальному порядку: Дт 1013 — Кт 1311. Водночас не забуваємо збільшити внесений капітал: Дт 5411 — Кт 5111.

3. Бухгалтерська служба обов’язково має присвоїти об’єкту ОЗ (системі опалення) інвентарний номер та відкрити Інвентарну картку обліку об’єкта ОЗ за типовою формою.

4. Амортизацію на встановлену систему опалення слід нараховувати у загальному порядку. Так, починаємо це робити з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення об’єкта ОЗ в експлуатацію. Причому початок нарахування амортизації не залежить від того, якого саме числа місяця такий об’єкт введений в експлуатацію (1-го, 10-го, 20-го чи 30-го).

Тож якщо об’єкт ОЗ уведено в експлуатацію, наприклад, у вересні, нараховувати амортизацію починаємо з 1 жовтня.

Встановлення опалювальної системи — поліпшення будівлі

Такий варіант також цілком має право на життя. Оскільки роботи з облаштування системи опалення, безперечно, сприятимуть обігріву будівлі. Фактично у ситуації читача йдеться про дообладнання будівлі системою опалення, якої раніше в будівлі не було.

Нагадаємо: у будь-якому разі рішення про характер та ознаки здійснюваних робіт ухвалює не бухгалтер, а керівник установи. Про це свідчить п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Отже, якщо роботи з облаштування системи опалення визнано поліпшенням будівлі, облік таких операції слід здійснювати з дотриманням таких вимог.

1. Всі витрати, пов’язані з поліпшенням будівлі, з початку і до закінчення робіт визнаємо незавершеними капінвестиціями.

Відповідно всі витрати на облаштування системи опалення в будівлі накопичуємо за дебетом субрахунку 1311.

2. Після закінчення робіт з облаштування системи опалення витрати, пов’язані з цим, відносимо на збільшення первісної вартості будівлі (Дт 1013 — Кт 1311). Одночасно збільшуємо внесений капітал на вартість виконаних робіт.

3. Для оформлення господарських операцій з поліпшення будівлі складаємо:

— Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію ОЗ — перед початком робіт;

— Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих ОЗ — після завершення робіт.

4. Зміни в характеристиці будівлі, пов’язані зі облаштування системи опалення, відображаємо в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.

Встановлення системи опалення: чому НЕ відносимо на витрати?

Зазначимо відразу, що віднести вартість системи опалення на витрати у ситуації читача не вийде. Адже у запитанні йдеться про створення (облаштування) системи опалення в будівлі з нуля. Тобто про здійснення цілого комплексу робіт, пов’язаних з облаштуванням нової опалювальної системи, а не про заміну одного обладнання на інше.

А от роботи із заміни котла, дійсно, можна розглядати як проведення капремонту будівлі. На користь цього свідчить п.п. 2.11.1 Переліку № 150*. Відповідно у такому разі витрати, пов’язані із заміною котла, є витратами на капітальний ремонт і підлягають віднесенню на витрати відповідного звітного періоду.

* Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 10.08.2004 № 150.