Установа отримала податкову накладну з неправильною датою: що з податковим кредитом?

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Оплата за рахунок бюджетних коштів: коли складати податкову накладну?

За загальним правилом постачальник товарів (надавач послуг) складає ПН на дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ. І здійснює він це на дату першої з подій, що відбулася раніше (п. 187.1 ПКУ):

— або на дату зарахування коштів від покупця / замовника;

— або на дату оформлення документа, який підтверджує факт постачання товару / надання послуг.

За таких умов слід керуватися спеціальними правилами нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання ПН, установленими п. 187.7 ПКУ.

Так, у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів податкові зобов’язання виникають на дату надходження коштів від бюджетної установи, а не на дату першої події. Відповідно постачальник товарів (надавач послуг) повинен складати ПН саме на дату отримання коштів від бюджетної установи.

Податкова накладна виписана не тією датою: як виправити помилку?

У ситуації читача помилка пов’язана з неправильним заповненням одного з обов’язкових реквізитів ПН — дати складання такої накладної. Як виправити цю помилку? Відповідь на це запитання знаходимо в п. 21 Порядку № 1307*.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Власне, виправити цю помилку нескладно. Для цього надавач послуг має «обнулити» помилково складену ПН. Як це зробити?

Для виправлення помилки йому необхідно скласти розрахунок коригування (далі — РК). Завдяки цьому такий платник ПДВ «обнуляє» ПН, оформлену помилковою датою. Після цього надавач послуг має скласти нову ПН з правильною датою (тобто датою отримання коштів від бюджетної установи).

Зауважте: тільки після виправлення такої помилкової ПН бюджетна установа зможе сформувати ПК на законних підставах. Тож в описаній ситуації читачу не варто поспішати з формуванням ПК. Ліпше дочекатися, поки продавець складе і зареєструє ПН з правильною датою.

А вже після цього можна спокійно застосовувати механізм нарахування компенсуючих ПЗ, передбачений п. 198.5 ПКУ (ср. USER_SHOW_ID). На підтвердження цього установа має скласти зведену ПН на компенсуючі податкові зобов’язання.

Контрагент відмовляється виправляти помилкову податкову накладну: як бути?

В описаній ситуації бюджетна установа отримала відмову від надавача послуг щодо виправлення помилкової ПН. Як діяти в такій ситуації бюджетній установі?

По-перше, спробувати домовитися із надавачем послуг. Можливо, з часом ваш контрагент все-таки змінить гнів на ласку та виправить помилкову ПН, нехай навіть із запізненням.

Головне — не поспішайте формувати ПК щодо отриманих послуг на підставі помилкової ПН та нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання.

Нагадуємо: покупець може відобразити ПК протягом 365 календарних днів з дати складання ПН/РК. Це максимальний строк для формування ПК.

По-друге, скористатися своїм правом та подати скаргу на такого порушника-надавача послуг до податкового органу.

Для цього бюджетна установа — платник ПДВ має скласти і подати разом з ПДВ-декларацією скаргу на свого контрагента шляхом заповнення додатка 6 до декларації — Заява про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6).

Цей додаток подає той платник ПДВ, який хоче поскаржитися податківцям на свого контрагента через те, що той (п. 16 розд. ІІІ Порядку № 21*):

1) своєчасно не реєструє ПН/РК (окрім ПН/РК, реєстрація яких була зупинена згідно з п. 201.16 ПКУ);

2) під час складання ПН та/або РК допустив помилку в частині заповнення обов’язкових реквізитів (п. 201.1 ПКУ);

3) відмовляється взагалі зареєструвати ПН/РК.

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Безперечно, подання додатка Д6 само по собі не дає право включити ПН/РК до свого ПК. Утім, подання такої скарги, принаймні, має спонукати вашого контрагента виконати покладений на нього обов’язок. Так, податківці після отримання додатка Д6 надсилають порушнику запит відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ з проханням прояснити суть отриманої скарги.

Розуміємо, що такий алгоритм дій передусім для тих бухгалтерів, які мають намір і наснагу відстоювати свої правa, передбачені податкових законодавством. Ну, а ті, хто не бажає ускладнювати життя своєму контрагенту, можуть одразу додати суму ПДВ до вартості отриманої послуги. Тобто йдеться про віднесення на витрати звітного періоду вартості послуги з урахування непрямого податку, який не відшкодовується установі.

Пам’ятайте: бюджетна установа цілком може захистити себе від можливих ризиків і мінімізувати втрати за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію або неналежне оформлення ПН. Для цього варто в договорах з контрагентами чітко визначити відповідальність за такі порушення у вигляді:

— або відшкодування збитків. Збитком вважатиметься втрачений податковий кредит;

— або сплати неустойки.

І хоча такі надходження не є власними надходженнями бюджетної установи, і потрапляють прямісінько до бюджету, прописати таку відповідальність у договорі доцільно хоча б для того, щоб «дисциплінувати» контрагента.