Заміна шиферу на металочерепицю: класифікуємо та відображаємо в бухобліку правильно
Як класифікувати роботи з перекриття даху?
Традиційно для того, щоб визначити, до якого виду ремонту (капітального чи поточного) належать ті чи інші ремонтні роботи, доцільно звернутися до Примірного переліку № 150*.
Так, роботи з ремонту дахів та покрівель, які належать до поточного ремонту будівель, наведено в пп. 1.1.8, 1.2.6 Примірного переліку № 150, а ті, що належать до капітального ремонту, — у п. 2.6 цього документа. Для наочності наведемо перелік зазначених робіт із ремонту даху та покрівлі, пов’язаних саме із заміною покрівельних матеріалів.
Класифікація робіт із ремонту дахів та покрівель згідно з Примірним переліком № 150
| Поточний ремонт |
Капітальний ремонт |
| — Підсилення кроквяних ніг шляхом нашивання обрізків дошок з бокових сторін кроквяної ноги (п.п. 1.2.6.1 Примірного переліку № 150); — установлення підкосів та підпірок в окремих місцях провисання даху з передачею навантаження на капітальні стіни (п.п. 1.2.6.2 Примірного переліку № 150); — заміна кінців кроквяних ніг в окремих місцях протезами (пруткового та інших типів) (п.п. 1.2.6.3 Примірного переліку № 150); — заміна окремих ділянок підкроквяних брусів (мауерлатів) (п.п. 1.2.6.4 Примірного переліку № 150); — підсилення лат даху (п.п. 1.2.6.5 Примірного переліку № 150); — установлення додаткових металевих скоб та болтів у місцях послаблення з’єднання кроквяних елементів (п.п. 1.2.6.6 Примірного переліку № 150); — ремонт та заміна окремих дошок опалубки, лат у місцях розжолобків, карнизних спусків тощо (п.п. 1.2.6.7 Примірного переліку № 150); — оброблення дерев’яних конструкцій та їх деталей антисептичними та вогнезахисними сумішами (п.п. 1.2.6.8 Примірного переліку № 150); — заміна окремих плиток в етернітовій, черепичній або шиферній покрівлі (п.п. 1.2.6.9 Примірного переліку № 150); — часткове виправлення дранкової покрівлі в місцях протікання, ремонт тесової покрівлі та покрівлі з покрівельної стружки з частковою заміною трухлявих дошок (п.п. 1.2.6.10 Примірного переліку № 150); — частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів (п.п. 1.2.6.11 Примірного переліку № 150); — вибірковий ремонт металевої покрівлі (п.п. 1.2.6.15 Примірного переліку № 150) |
— Заміна кроквяних ніг, мауерлатів, кроквяних ферм або елементів ферм та лат під покрівлею (п.п. 2.6.1 Примірного переліку № 150); — заміна дошок опалубки в місцях розжолобків та карнизних спусків (п.п. 2.6.2 Примірного переліку № 150); — заміна старих конструкцій даху готовими залізобетонними елементами з покриттям толем, руберойдом та іншими покрівельними матеріалами (п.п. 2.6.3 Примірного переліку № 150); — ремонт м’якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами (п.п. 2.6.8 Примірного переліку № 150); — покриття м’якими покрівельними матеріалами сталевих покрівель аварійних будинків (без знімання листової сталі) (п.п. 2.6.14 Примірного переліку № 150) |
Тож, як бачимо, поза будь-яким сумнівом, ремонті роботи на даху, пов’язані із заміною старого шиферу на нові покрівельні матеріали (зокрема, металочерепицю), є капітальним ремонтом. Про це прямо свідчать наведені вище норми Примірного переліку № 150.
І саме залежно від класифікації конкретних ремонтних робіт, установа здійснює видатки на такі роботи за відповідними КЕКВ. Традиційно, під час вирішення питань щодо застосування КЕКВ слід виходити з економічної суті платежу та керуватися Інструкцією № 333*. Детальні пояснення щодо застосування КЕКВ у разі поточного та капітального ремонтів ви знайдете в матеріалі «Планування видатків на ремонт будівель» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23).
Чи збільшувати первісну вартість будівлі?
За загальним правилом усі витрати, здійснені установою для утримання об’єктів основних засобів (далі — ОЗ) у робочому стані (проведення технічного нагляду, обслуговування та ремонту), а також для відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід та/або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта ОЗ, є витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Про це чітко зазначено в п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121*.
Зауважте: це правило стосується як обліку витрат на поточний ремонт, так і обліку витрат на капремонт.
ВАЖЛИВО!
Витрати на капремонт — витрати на утримання об’єкта ОЗ у робочому стані
Отже, витрати на будь-який ремонт НЕ збільшують первісної вартості відремонтованого об’єкта. А позаяк роботи з перекриття даху, як ми вже з’ясували, належать до капітального ремонту, то збільшувати первісну вартість відремонтованої будівлі у ситуації читача не потрібно.
Втім, остаточне рішення щодо визначення характеру та ознак здійснюваних робіт ухвалює керівник установи. Про це чітко зазначено в п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ*. Так, саме керівник установи вирішує, чи спрямовані такі роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе до збільшення економічних вигід, або ж вони здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані.
Що робити зі старим шифером?
Куди подіти старий шифер? Відповідь на це запитання передусім залежить від того, чи може установа використати вилучені матеріали.
Існує декілька варіантів подальшого використання будматеріалів, вилучених під час ремонту.
Варіант 1. Залишаємо для власних потреб
Так, якщо вилучені будматеріали установа планує використати для власних потреб (наприклад, для проведення інших ремонтних робіт).
Варіант 2. Реалізуємо
Наприклад, це стосується ситуації, коли установа не має потреби в подальшому використанні придатних будматеріалів.
Варіант 3. Передаємо іншій установі
Бюджетна установа цілком може передати придатні будматеріали, вилучені під час ремонту, інший бюджетній установі за рішенням головного розпорядника.
Варіант 4. Передаємо на утилізацію
Якщо жоден із вищенаведених варіантів не спрацьовує, наприклад через непридатність для використання вилучених будматеріалів, лишається тільки утилізація. Тобто в такому разі фактично маємо справу з будівельними відходами. Відповідно вони підлягають передачі для утилізації спеціалізованим суб’єктам господарювання.
УВАГА!
Оприбутковуємо вилучені під час ремонту будматеріали, щодо яких існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності
Натомість будматеріали, не придатні для подальшого використання, зараховувати на баланс немає жодної потреби. Це пов’язано з тим, що вони фактично не є активами.
Хто в установі вирішує подальшу долю вилучених будматеріалів? Традиційно подібними питаннями в установі займається інвентаризаційна комісія чи постійно діюча комісія зі списання майна. Саме ця комісія й повинна здійснити подальші дії щодо оцінки, оприбуткування та забезпечення реалізації або передачі вилучених будматеріалів.
Урешті-решт, саме від запланованих напрямів використання вилучених будматеріалів і залежить подальший порядок їх відображення в бухобліку.
Облік будівельних матеріалів, вилучених під час ремонту, залежно від напрямів використання
| Напрями використання |
Порядок обліку |
Пояснення |
| Для власних потреб установи |
Для обліку будматеріалів, залишених для ремонту, застосовуємо субрахунок 1513. На суму оприбуткованих будматеріалів, залишених для власних потреб, визнаємо доходом за субрахунком 7112 |
На суму оприбуткованих для власних потреб будматеріалів подаємо до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі (не пізніше останнього робочого дня місяця) за кодом доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності». Докладніше про оформлення та облік таких операцій читайте в матеріалі «Бухгалтерський облік операцій з ремонту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23) |
| Для реалізації |
Такі будматеріали оприбутковуємо на субрахунок 1815. Водночас на суму оприбуткованих для реалізації будматеріалів збільшуємо дохід за субрахунком 7211. Увага! У цій ситуації відображати дохід за субрахунком 7211 доведеться двічі. Перший раз — під час оприбуткування матеріалів, а вдруге — за результатами їх реалізації |
На суму оприбуткованих для реалізації будматеріалів подаємо до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі (не пізніше останнього робочого дня місяця) за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)». Докладніше про оформлення та облік операцій з продажу запасів читайте в матеріалі «Як бюджетнику продати запаси?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 12), а щодо реалізації конкретно будівельних матеріалів — «Бухгалтерський облік операцій з ремонту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23) |
| Для передачі іншій установі |
Такі будматеріали оприбутковуємо на субрахунок 1815. Передачу будматеріалів іншій установі здійснюємо на підставі розпорядчого документа головного розпорядника. У бухобліку такі операції відображаємо як операції з внутрівідомчої передачі запасів |
Докладніше про оформлення та облік таких операцій читайте в матеріалі «Маємо непотрібну деревину: як розпорядитися?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 25) |
| На утилізацію |
Непридатні для використання матеріали на баланс не зараховуємо |
Такі відходи будматеріалів підлягають утилізації. Для цього установа укладає договір на вивезення відходів, факт передачі та вивезення таких відходів підтверджує акт приймання-передачі наданих послуг. Докладніше про оформлення та облік таких операцій читайте в матеріалі «Бухгалтерський облік операцій з ремонту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23) |
ВИСНОВКИ
- Витрати на поточний та капітальний ремонт — витрати на утримання об’єкта ОЗ у робочому стані. Їх слід відображати у складі витрат звітного періоду, в якому вони були понесені.
- Витрати на ремонт не збільшують первісну вартість відремонтованого об’єкта.
- Бюджетна установа має обрати найраціональніший варіант розпорядження вилученими будматеріалами, виходячи з їх стану (придатності / непридатності для використання) та потреби в їх використанні.
Бюджетна бухгалтерія, липень, 2024/№ 26
у Facebook
у Viber
у Telegram
