Зловмисники пошкодили майно: який порядок дій?

Пошкодження майна зловмисниками: організаційні питання

Визначимо, яким має бути алгоритм дій бухгалтера та керівництва установи в разі пошкодження майна зловмисниками.

Зокрема, у такій ситуації бухгалтер та керівництво установи повинні:

1) звернутися із заявою про пошкодження майна до правоохоронних органів;

2) провести інвентаризацію майна установи;

3) підготувати та подати документи для отримання дозволу на списання;

4) провести списання майна з балансу установи;

5) у разі встановлення винної особи (винних осіб) — подбати про відшкодування завданих установі збитків.

Пояснимо, які саме дії необхідно виконати на кожному з етапів.

Крок 1. Повідомлення правоохоронців. Про факт скоєння правопорушення, наслідком якого стало пошкодження майна, установа має повідомити правоохоронні органи. Для цього слід подати заяву, яка, власне, і буде підставою для відкриття кримінального провадження. Процедура подання заяв про кримінальні правопорушення визначена Порядком № 100*.

* Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС від 08.02.2019 № 100.

Так, протягом 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий зобов’язаний внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі — ЄРДР).

Через 24 години після внесення таких відомостей слідчий повинен надати заявнику (установі) витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК*). У свою чергу, це підтверджує відкриття кримінального провадження. Лише після цього можна переходити до огляду пошкодженого майна, оцінки ступеня пошкодження тощо.

* Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI.

Крок 2. Огляд пошкодженого майна. Із метою виявлення та фіксування відомостей щодо обставин вчинення правопорушення представники правоохоронних органів проводять огляд місця злочину. Тобто здійснюють огляд приміщення (окремих кімнат), в якому було пошкоджено майно зловмисниками.

Вчинення таких дій насамперед унормовано ст. 237 КПК та є частиною досудового провадження. Так, про результати огляду місця злочину правоохоронці фіксують всю інформацію в протоколі (ст. 107 КПК). Зокрема, детально описують обставини злочину та проведення всіх слідчих дій.

Зауважте: правоохоронні органи не мають повноважень складати переліки пошкодженого / знищеного майна установи.

Вочевидь, цим питанням повинна займатися безпосередньо комісія бюджетної установи. І робити це слід під час проведення інвентаризації пошкодженого (знищеного) майна.

Крок 3. Інвентаризація майна. Одночасно з повідомленням правоохоронних органів в установі слід розпочати інвентаризацію майна, яке перебувало у відповідному приміщенні на момент скоєння правопорушення. з урахуванням вимог Положення № 879*.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Нагадаємо ключові моменти такого контрольного заходу:

1) інвентаризацію необхідно провести на день установлення факту знищення (пошкодження) майна в обсязі, визначеному керівником установи. Таким є припис п. 7 розд. І Положення № 879. Тобто відразу після того, як було виявлено правопорушення, слід провести інвентаризацію;

2) керівник установи в розпорядчому документі (наказі) про проведення інвентаризації майна має визначити, зокрема:

— обсяг майна, що підлягає інвентаризації. У ситуації читача перевірка має охоплювати все майно, яке перебувало у відповідному приміщенні на момент вчинення правопорушення;

— строки проведення інвентаризації — це необхідно зробити якнайшвидше;

— склад інвентаризаційної комісії, яка безпосередньо проводитиме інвентаризацію і визначатиме стан об’єктів, які постраждали внаслідок дій зловмисників;

3) керуючись наданими повноваженнями, створена інвентаризаційна комісія:

— здійснює безпосередній огляд пошкодженого та знищеного майна й оцінює його стан;

— визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;

4) за результатами роботи інвентаризаційна комісія установи оформляє такі документи, як:

— Інвентаризаційні описи необоротних активів;

— Звіряльна відомість необоротних активів;

— Протокол інвентаризаційної комісії.

Це пов’язано з тим, що такі матеріальні цінності на момент проведення інвентаризації продовжують обліковуватися на балансі установи. А тому їх фактичну наявність слід підтвердити і відобразити в інвентаризаційних описах.

Утім, на непридатне майно (пошкоджене, зіпсоване) необхідно скласти окремий інвентаризаційний опис. Цього вимагає п.п. 1.8 розд. III Положення № 879. Такий опис слід оформлювати за типовою формою, затвердженою наказом № 572*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

Під час відображення непридатних та/або зіпсованих матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації, всі графи інвентаризаційного опису заповнюємо в загальному порядку:

— інвентаризаційна комісія зазначає інформацію про фактичну наявність;

— бухгалтерська служба — кількісні та цінові показники за даними бухобліку.

При цьому у гр. 16 «Інші відомості» Інвентаризаційного опису необоротних активів» слід навести інформацію про стан таких активів та причини їх непридатності.

Таким чином, за результатами інвентаризації пошкодженого та/або знищеного майна внаслідок дій зловмисників інвентаризаційна комісія має оформити щонайменше два інвентаризаційних описи необоротних активів. В одному з них слід навести об’єкти, пошкоджені, але придатні для подальшого використання, а в другому — знищені (пошкоджені), непридатні для експлуатації.

Після цього оформлені матеріали інвентаризації передають для перевірки до бухгалтерської служби установи. Її завдання — визначити правильність підрахунків в описах, проставити вартісні показники у відповідних рядках та порівняти дані бухгалтерського обліку з даними про фактичну наявність цінностей. Усі виявлені розбіжності між фактичною наявністю активів та обліковими даними фіксують у Звіряльній відомості результатів інвентаризації необоротних активів.

Наступним кроком буде складання головного підсумкового документа за результатами інвентаризації — Протоколу інвентаризаційної комісії.

Зауважте: в протоколі інвентаризаційної комісії слід навести висновок про стан пошкодженого майна, тобто необхідно визначити, підлягає таке майно відновленню з урахуванням ушкоджень, яких воно зазнало, чи ні. При цьому потрібно враховувати не лише технічну можливість, а й економічну доцільність виконання робіт із відновлення. З огляду на це, комісія має запропонувати можливі варіанти подальших дій щодо пошкодженого майна: відремонтувати, списати з наступною утилізацією тощо.

На підставі цих документів керівник установи ухвалює рішення про подальшу долю знищеного або пошкодженого майна. Строк розгляду матеріалів інвентаризації та затвердження протоколу — п’ять робочих днів.

Такою є вимога п. 7 розд. IV. Положення № 879. Це означає, що установа має передати правоохоронним органам усі матеріали інвентаризації протягом 5 днів після затвердження протоколу інвентаризаційної комісії.

Крок 4. Списання пошкодженого (знищеного) майна. Маючи на руках затверджений протокол інвентаризаційної комісії разом із доданими до нього інвентаризаційними описами та звіряльними відомостями, які підтверджують факт пошкодження майна, установа має підстави перейти до наступного етапу — списання непридатного для використання майна з балансу.

Та головне — для вчинення таких дій установа не повинна чекати завершення досудового розслідування, встановлення винуватця (винуватців) та притягнення до відповідальності.

Навіть не сумнівайтеся: для списання непридатного майна з балансу є всі законодавчі підстави — п. 1 розд. VI. НП(С)БО 121*. Оскільки такі активи (в ситуації читача — це меблі та комп’ютерна техніка) перестали відповідати критеріям визнання активом, вони підлягають списанню з балансу установи.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Традиційно під час списання державного майна слід керуватися Порядком № 1314*. Натомість списання комунального майна бюджетні установи здійснюють на підставі місцевого Положення про порядок списання майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

* Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

У певних випадках для списання майна знадобиться спочатку отримати дозвіл від суб’єкта управління майном. Так, без отримання згоди вищого керівництва можна списати лише повністю амортизовані основні засоби (далі — ОЗ) та інші необоротні матеріальні активи (далі — ІНМА), первісною вартістю до 50 тис. грн. Таким чином, вирішення цього питання залежить від вартості знищених меблів та комп’ютерної техніки.

Після того як усі необхідні документи на списання знищеного майна оформлено, саме час перейти до суто бухгалтерських справ.

У бухобліку такі операції відображаємо в загальному порядку, як вибуття ОЗ та ІНМА: списуємо їх первісну (переоцінену), балансову вартість та суму зносу. Порядок відображення операцій зі списання ОЗ на субрахунках бухобліку визначено пп. 1.31 та 1.32 Типової кореспонденції*.

* Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Водночас майте на увазі: у разі списання з балансу ІНМА необхідно спочатку донарахувати амортизацію, тобто решту 50 % первісної вартості (першу половину було нараховано під час введення об’єкта в експлуатацію). І тільки після цього такі активи списуємо з балансу.

Крім того, за фактом списання непридатного майна з балансу слід зробити необхідні відмітки в Інвентарних картках обліку об’єкта ОЗ. Звісно, записи слід зробити стосовно кожного списаного об’єкта ОЗ та ІНМА.

Крок 5. Ведення позабалансового обліку. До встановлення винної особи (зловмисника) установі доведеться певний час обліковувати таке майно поза балансом на окремому субрахунку.

Так, для обліку та узагальнення інформації про нестачі, щодо яких не встановлено винних осіб, призначено позабалансовий субрахунок 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів».

При цьому нестачі та втрати від псування цінностей слід відображати на позабалансовому субрахунку 073 одночасно зі списанням такого майна з балансу. Такі правила обліку нестач та втрат передбачено абз. 5 п. 4 розд. IV Положення № 879 (ср. USER_SHOW_ID).

Списати нестачі та втрати від псування цінностей з позабалансового обліку дозволено:

— або в разі встановлення винуватців;

— або в разі закриття кримінального провадження.

Будь-яких інших підстав для списання сум невідшкодованих нестач із позабалансового обліку не передбачено.