Чи можливо "обійти" Порядок № 590?

Дотримання вимог Порядку № 590* — обов’язкове

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Воєнний час диктує нам свої умови і правила. І одним із правил є проведення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів з дотриманням певної черговості. Така черговість прописана у п. 19 Порядку № 590.

Першочерговими незмінно залишаються видатки на національну безпеку та оборону. Тоді як переважну ж більшість видатків дозволено здійснювати у другу чергу. Перелік таких видатків є вичерпним і наведений у п. 19 Порядку № 590.

Якщо ж ви не знайшли бажані видатки серед видатків другої черги, це означає, що такі видатки можна здійснити лише у третю чергу. І слід розуміти, що Уряд такі видатки не вважає наразі важливими чи нагальними. Слід про це пам’ятати, адже в країни війна!

Також нагадаємо: нещодавно до Порядку № 590 було внесено зміни і, як наслідок, п. 19 цього Порядку викладено геть у новій редакції. Для вашої зручності ми згрупували всі видатки у таблицю із зазначенням черговості. З цього приводу дивіться матеріал «Оновлений Порядок № 590: вивчаємо разом» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 10.

Щодо миття автівок, то таких видатків серед видатків другої черги немає. Тож здійснити їх можливо лише у третю чергу.

Втім, такі видатки та будь-які інші видатки можливо провести у другу чергу у разі виконання умов, передбачених п. 19¹ Порядку № 590:

— відкриття постачальниками товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг небюджетних рахунків в органах Казначейства;

— подальшого використання отриманих коштів виключно з таких рахунків на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.

Саме за таких умов видатки на миття автівки можливо здійснити у другу чергу.

А от оплата таких видатків за так званим авансовим звітом вважатиметься нічим іншим як спробою «обійти» норми Порядку № 590.

Про можливість та механізм відшкодування витрат, понесених працівником на користь установи за власні кошти за рішенням керівника установи, свого часу йшлося у листах Мінфіну від 26.02.2019 № 11220-16-63/5675 та від 28.08.2007 № 31-34000-10-25/17266.

З огляду на це, бухгалтерія, дійсно, може відшкодувати відповідну суму працівнику. Але під час воєнного стану слід чітко відстежувати, які саме видатки провів працівник, і оцінювати їх із точки зору черговості здійснення, передбаченої Порядком № 590.

Якою буде відповідальність?

Насамперед зазначимо: для виплати працівнику коштів за авансовим звітом слід зареєструвати бюджетні зобов’язання в органі Казначейства. Для цього необхідно протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подати до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання. Це передбачено п. 2.2 Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Форма Реєстру наведена у додатку 1 до Порядку № 309. Подається він у двох примірниках у паперовому вигляді та на електронному носії.

Перелік підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань проведення платежів є додатком до Методрекомендацій № 68*. Відповідно до цього Переліку на стадії реєстрації бюджетного зобов’язання слід подати Реєстр авансових звітів. Форма авансового звіту затверджена наказом № 841**. І вона передбачає відображення інформації щодо того, кому, за що і на підставі якого документа понесено витрати.

* Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів, затверджені наказом Держказначейської служби від 29.04.2013 № 68.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» від 28.09.2015 № 841.

Тож фахівці відповідного органу Казначейства ще на стадії реєстрації бюджетного зобов’язання, ймовірно, звернуть увагу на напрям використання бюджетних коштів та не дозволять обійти Порядок № 590.

Якщо все ж таки вам вдасться обманути казначеїв, то відповідальність насамперед залежатиме від того, заплановані видатки на миття автівки у кошторисі чи ні.

Отже, передусім слід з’ясувати, а чи взагалі були заплановані у кошторисі установи видатки на миття автомобіля. Адже, враховуючи їх «третьочерговість», це малоймовірно.

Тому, здійснивши видатки, не заплановані у кошторисі, маємо чітке порушення бюджетного законодавства, а саме нецільове використання бюджетних коштів.

Нагадаємо, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, які не відповідають (ч. 1 ст. 119 БКУ):

— бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

— напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);

— бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

За таке порушення передбачена відповідальність за ст. 164¹² КупАП* з накладенням штрафу в сумі від 1190 до 1145 грн, а за повторні дії — від 1445 до 1700 грн.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х.

Крім того, за нецільове використання бюджетних коштів передбачені такі заходи впливу, як:

— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства;

— зупинення операцій з бюджетними коштами;

— призупинення бюджетних асигнувань;

— зменшення бюджетних асигнувань;

— повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету.

Повну таблицю із зазначенням видів бюджетних правопорушень та заходами впливу і адмінвідповідальністю ви знайдете у матеріалі «Бюджетні правопорушення та заходи впливу до порушників» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 7.

У разі ж якщо у кошторисі установи видатки на миття автівки все-таки заплановані і вам вдалося обманути казначеїв в частині черговості проведення видатків, застосувавши авансовий звіт, розслаблятися не слід.

Хоч і порушення черговості проведення видатків наразі не визначено, як порушення бюджетного законодавства, таку ситуацію цілком можливо віднести до інших випадків порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу відповідно до ст. 116 БКУ.

За таке порушення також передбачено накладення штрафу відповідно до ст. 164¹² КУпАП у сумі від 1190 до 1145 грн, а за повторні дії — від 1445 до 1700 грн. Водночас за таке порушення передбачені такі заходи впливу, як:

— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства;

— зупинення операцій з бюджетними коштами;

— призупинення бюджетних асигнувань.