Дозвіл на проведення попередньої оплати

Спочатку пригадаємо загальні засади здійснення попередньої оплати бюджетними установами. Насамперед вони прописані у ч. 1 ст. 49 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Так, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про оплату товарів, робіт і послуг після їх фактичного отримання.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 49 БКУ Казначейство здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів за наявності:

1) відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми;

3) відповідних бюджетних асигнувань у розпорядників бюджетних коштів.

Утім, із вищезазначеного правила є винятки, передбачені законодавством. Зокрема, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів можуть платити за товари, роботи та послуги після їх отримання, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами КМУ, прийнятими на підставі і на виконання БКУ та інших законів України. Таким нормативно-правовим актом на сьогодні є постанова № 1070*.

* Постанова КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 № 1070.

Строки проведення попередньої оплати здебільшого залежать від того, до якої саме категорії видатків належить закупівля товарів, робіт чи послуг — поточних чи капітальних.

Зокрема, розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів відповідно до п. 1 постанови № 1070 у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в наведені у таблиці строки.

Перелік товарів, робіт і послуг та строки попередньої оплати

Такі правила не стосуються лише закордонних дипломатичних установ, для яких умови здійснення попередньої оплати визначаються окремо МЗС України.

Розмір та строк попередньої оплати в межах вищезазначених строків, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, які згідно з договорами про закупівлю передбачено поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначають головні розпорядники бюджетних коштів.

Про це чітко зазначено у п. 1 постанови № 1070.

Виходячи з роз’яснень, наданих Мінфіном у листі від 10.03.2020 № 04320-07-2/7631, стає зрозумілим, що головний розпорядник бюджетних коштів самостійно вирішує, в якому саме документі він визначить:

— конкретний перелік товарів, робіт і послуг, під час закупівлі яких можна здійснювати попередню оплату, з огляду на особливості виконання бюджетних програм;

— розмір попередньої оплати (від 1 до 100 %);

— строк попередньої оплати;

— кількість платежів з попередньої оплати;

— обов’язковість постачання товару, виконання робіт і надання послуг у тому бюджетному періоді, в якому здійснено попередню оплату, чи в наступному.

Зазвичай таким документом є Положення про попередню оплату.

Також головний розпорядник бюджетних коштів визначає кількість платежів з попередньої оплати в межах строку. При цьому потреба має бути обґрунтована, зокрема, реальним станом постачання товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

І саме головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог БКУ.