Платні послуги закладу освіти: чи буде торговельна націнка?

* Порядок надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджений наказом МОН, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 № 736/902/758.

Чи можна надавати та як калькулювати послуги з харчування?

Почнемо з того, що заклади освіти можуть надавати тільки ті види платних послуг, які передбачені Переліком № 796*.

* Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджений постановою КМУ від 27.08.2010 № 796.

Так, п.п. 5 п. 8 цього Переліку передбачено, що заклади освіти, інші установи та заклади системи освіти можуть надавати платні послуги з виробництва та реалізації продукції громадського харчування, організації її споживання.

При цьому вартість платних послуг визначається на підставі калькуляції витрат, які несе заклад освіти у зв’язку з наданням таких послуг.

До того ж вартість платної послуги з харчування формується відповідно до Порядку № 736.

Встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням. Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі.

Як визначено у п. 2.2 Порядку № 736 складовими витрат є:

— витрати на оплату праці працівників;

— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;

— капітальні витрати;

— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Докладніше про це читайте у матеріалах «Надання платних послуг бюджетними установами» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 36 та «Харчування у школах: організовуємо власними силами» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 22.

Чи застосовувати торговельну націнку?

Під торговельною націнкою слід розуміти різницю між ціною продажу і ціною закупівлі товару, яка забезпечує отримання доходу.

Проте для бюджетних установ термін «торговельна націнка» не може застосовуватись. Адже бюджетні установи не мають права займатись торговельною діяльністю, яка передбачає придбання товарів за однією ціною, а їх продаж за іншою — вищою, задля отримання доходу. Позаяк абсолютно всі бюджетні установи (в т. ч. й заклади освіти) є неприбутковими за своїм визначенням. Це прямо зазначено в п. 12 ч. 1 ст. 2 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Ба більше, Порядком № 736 не передбачено врахування прибутку у вартості платних послуг, які надають заклади освіти.

Також зауважте: повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання цін визначені постановою № 1548*. І, як випливає з п. 12 додатка до цієї постанови, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема, граничні торговельні надбавки (націнки) на продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

* Постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 № 1548.

Утім, слід розуміти, що це стосується небюджетних установ, які здійснюють організацію харчування в закладах освіти.