Передача приміщення для потреб ЗСУ

Надання приміщення для потреб ЗСУ

Передусім згадаємо, на яких умовах можливо надати приміщення для потреб ЗСУ. І почнемо з головного.

Це чорним по білому прописано у ч. 2 ст. 9 Закону № 157*. Ба більше, на період дії воєнного стану жодних послаблень щодо передачі державного чи комунального майна у позичку не передбачено.

* Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Таким чином, надати приміщення для розташування підрозділу ЗСУ у позичку неможливо.

Відповідно найбільш законним та прийнятним варіантом надання приміщень для перебування ЗСУ є оренда.

До речі, до такої оренди цілком можуть бути застосовані пільги. Далі пояснимо, які саме та на якій підставі.

Відносини між орендодавцем — бюджетною установою та орендарем — підрозділом ЗСУ мають бути оформлені договором оренди. При цьому можна застосувати Примірний договір оренди*.

* Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.

Щодо розміру орендної плати, то здати майно в оренду підрозділу ЗСУ можна за 1 грн на рік.

Це передбачено п. 13 Методики № 630*.

** Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою КМУ від 28.04.2021 № 630.

Нагадаємо: Методика № 630 поширюється на орендні відносини щодо майна державної власності. Тоді як стосовно надання в оренду комунального майна установи повинні керуватися методиками розрахунку орендної плати, затвердженими відповідним органами місцевого самоврядування. Утім, розробляють такі методики на основі Методики № 630. Якщо ж місцеву методику не затверджено, то під час оренди комунального майна слід керуватися безпосередньо Методикою № 630. Це передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 157.

Докладніше про надання приміщень у використання підрозділам ЗСУ та відшкодування ними комунальних послуг читайте у матеріалі «Відшкодування комунпослуг за час дислокації ЗСУ» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 27.

Також про оренду під час війни читайте у матеріалі «Оренда в умовах воєнного стану: вивчаємо нові правила» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 22.

Ремонт та поліпшення за рахунок орендаря

Із запитання зрозуміло, що ремонт у приміщенні буде проводити не балансоутримувач, а орендар.

Загальне правило щодо здійснення ремонту орендованого майна прописане у ч. 1 та 2 ст. 776 ЦКУ*.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Так, зазвичай поточний ремонт об’єкта оренди проводить орендар за свій рахунок. Тоді як капремонт майна, переданого в оренду, лягає на плечі орендодавця (балансоутримувача).

Проте цією ж нормою визначено: якщо інше не встановлено договором. А отже, можливість проведення ремонту орендованого майна передусім залежить від умов конкретного договору оренди.

Також слід пам’ятати: якщо орендодавець (балансоутримувач) не здійснив капітальний ремонт майна і це перешкоджає його використанню за призначенням, орендар має право (ч. 3 ст. 776 ЦКУ):

— відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

— або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як випливає зі ст. 21 Закону № 157, орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.

Зі свого боку, балансоутримувач має розглянути клопотання орендаря і протягом 10 робочих днів ухвалити рішення:

— про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря або

— про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.

Для отримання згоди на проведення ремонту орендар звертається до балансоутримувача із клопотанням, у якому обґрунтовує необхідність проведення робіт.

При цьому до клопотання орендар має додати:

— опис ремонтних робіт;

— орієнтовний строк їх проведення.

Зазначене передбачено п. 153 Порядку № 483*.

* Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою КМУ від 03.06.2020 № 483.

Так само слід погодити роботи з орендодавцем (балансоутримувачем), якщо йдеться про поліпшення майна.

Роботи, які здійснюються без зарахування в рахунок орендної плати, це фактично роботи, які випливають із бажання самого орендаря адаптувати орендоване майно до власних потреб. Такі роботи здійснюються за рахунок орендаря та виключно за наявності письмової згоди балансоутримувача такого майна.

При цьому важливо розуміти, що орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну. Це чітко передбачено ч. 3 ст. 25 Закону № 157.

Докладніше про це читайте у матеріалі «Поліпшення орендованого майна: планування видатків» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 31.

Використання електроенергії підрядником

Як і хто має оплатити за такі спожиті підрядником комунальні послуги? Докладно про це ми розповідали у матеріалі «Використання води та електроенергії підрядником» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 35 (ср. USER_SHOW_ID).

Відповідь на це запитання свого часу надав Мінрегіонбуд у листі від 09.09.2016 № 8/15-446-16.

Так, якщо на об’єкті будівництва у разі виконання відповідних будівельних робіт підрядник використовує матеріальні ресурси замовника, у т. ч. електроенергію, під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт:

— у форму КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» вартість витрачених ресурсів (електроенергії) замовника включається на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм та норм на експлуатацію будівельних машин і механізмів за фактичною вартістю їх постачання;

— у формі КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» за підсумком зазначається вартість виконаних будівельних робіт з відрахуванням з цієї суми вартості використаних ресурсів, наданих замовником будівництва.

Таким чином, до загальної вартості виконаних робіт не включається вартість спожитої підрядником електроенергії, яка була надана замовником. При цьому замовник здійснює розрахунки за комунальні послуги у загальному порядку, визначеному відповідними договорами з постачальниками таких послуг, на загальну суму. Зі свого боку, підрядник не компенсує вартість спожитих ним під час виконання робіт комунпослуг, а зменшує на їх суму загальну вартість робіт.

Утім, у випадку читача замовником робіт з ремонту буде орендар. Тож, із огляду на зазначене вище, саме орендар має відшкодувати повністю вартість спожитих підрядником послуг з електропостачання орендодавцеві (балансоутримувачу).