Роботи з благоустрою за договором ЦПХ

За яким КПКВК планувати видатки?

Розпочнемо із застосування КПКВК під час планування видатків на оплату робіт з благоустрою. При цьому слід керуватися нормами наказу № 793*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793.

Також зауважимо, що більшість громад мають затверджені програми з благоустрою населених пунктів.

Можливість прийняття місцевих програм закріплено в п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280*. Так, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Можливість фінансування таких програм за рахунок коштів місцевих бюджетів передбачено ч. 1 ст. 91 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Саме в цій програмі мають бути визначені конкретні відповідальні виконавці такої програми та безпосередні виконавці робіт чи надавачі послуг.

Фінансування заходів місцевої цільової програми з благоустрою має здійснюватися за КПКВК 6030 «Організація благоустрою населених пунктів».

В яку чергу провести видатки?

У період дії воєнного стану насамперед слід з’ясувати, в яку саме чергу можливо проводити ті чи інші видатки. Для цього необхідно звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Першочерговими незмінно залишаються видатки на національну безпеку й оборону. Тоді як переважна більшість видатків здійснюється у другу чергу. Їх перелік наведено у п. 19 Порядку № 590.

Серед видатків другої черги, зокрема, передбачено оплату видатків із благоустрою населених пунктів. Тож з оплатою таких видатків проблем бути не повинно.

Також нагадаємо: будь-які видатки можуть бути проведені у другу чергу, якщо йдеться про оплату товарів, робіт і послуг за рахунок коштів і загального, і спеціального фондів, що відбувається в межах реалізації проєктів, виконання програм допомоги за підтримки ЄС, урядів іноземних держав, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінансових організацій, у т. ч. на умовах співфінансування.

За яким КЕКВ здійснити оплату?

У питаннях обрання КЕКВ, традиційно, виходимо з економічної суті платежу та керуємося нормами Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Так, винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов договору ЦПХ (за винятком суб’єктів господарювання) проводять за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Це передбачено п.п. 4 п.п. 2.1.1.1 Інструкції № 333.

Свого часу на цьому наголошували і фахівці Держказначейської служби у листі від 11.04.2017 № 16-05/370-5947 (ср. USER_SHOW_ID).

Натомість коли йдеться про договір ЦПХ, укладений з ФОП або юрособами, то видатки на їх оплату слід планувати та здійснювати за тим КЕКВ, який відповідає сутності виконуваних робіт за договором. Наприклад, для поточних послуг і робіт — це КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

У випадку нашого читача йдеться про ЦПХ зі звичайною фізичною особою, тому слід застосовувати саме КЕКВ 2111.

Чи потрібні розрахунки?

Оплата (винагорода) за договором ЦПХ зазвичай визначена безпосередньо умовами договору. Це випливає з норм ст. 843 та 903 ЦКУ*.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Тобто всі умови оплати такого договору встановлюють за домовленістю сторін. При цьому слід чітко розуміти, що розмір такої винагороди нічим не обмежений. Тож не існує жодних мінімальних або максимальних розмірів оплати винагороди за ЦПХ.

Утім, не слід забувати й про один важливий момент.

Це чітко прописано у ч. 1 ст. 48 БКУ та п. 2.1 Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Ба більше, розпорядники бюджетних коштів мають забезпечити цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, на оплату винагороди за договором ЦПХ можливо спрямувати бюджетні кошти у обсязі аж ніяк не більшому, ніж передбачено кошторисом.

Тож насамперед обґрунтованими мають бути розрахунки до кошторису на виконання робіт із благоустрою відповідної території.

Про це також свідчить і п. 20 Порядку № 228*. Так, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

При цьому виходити слід із її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.

Щодо розрахунків до договору ЦПХ, то вони, дійсно, потрібні. Звісно, вартість робіт встановлює сама фізособа на свій розсуд, але вона має від чогось відштовхуватись. Наприклад, повинні бути розцінки за косіння 1 м² або 1 га трави, копання 1 м² землі тощо. Такі розцінки під час загального підрахунку будуть враховані відповідно до фактично виконаних робіт.

Як варіант, також можна укладати договір на виконання відповідних робіт з благоустрою, наприклад, із комунальним підприємством, яке має чітку калькуляцію вартості таких робіт. Це буде прозоро і не викличе зайвих запитань у представників органів контролю.