Використання води та електроенергії підрядником

Витрачання підрядником електроенергії та води замовника

Дійсно, далеко не завжди підрядник під час виконання будівельних робіт має змогу використовувати власну воду та електроенергію. Тому досить часто такими послугами користуються саме на об’єктах, де підрядник проводить ремонтні роботи. Як і хто має оплатити за такі спожиті підрядником комунальні послуги? Чи взагалі правомірно включати їх вартість до вартості виконаних робіт?

Відповідь на це запитання свого часу надав Мінрегіонбуд у листі від 09.09.2016 № 8/15-446-16.

Так, якщо на об’єкті будівництва в разі виконання відповідних будівельних робіт підрядник використовує матеріальні ресурси замовника, у т. ч. електроенергію та воду, під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт:

— у форму КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» вартість витрачених ресурсів (електроенергії та води) поставки замовника включається на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм та норм на експлуатацію будівельних машин і механізмів за фактичною вартістю їх постачання;

— у форму КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» за підсумком зазначається вартість виконаних будівельних робіт із відрахуванням із цієї суми вартості використаних ресурсів, наданих замовником будівництва.

Таким чином, до загальної вартості виконаних робіт не включається вартість спожитих підрядником електроенергії та води, які були надані замовником. При цьому замовник здійснює розрахунки за комунальні послуги в загальному порядку, визначеному відповідними договорами з постачальниками таких послуг, на загальну суму. Зі свого боку, підрядник не компенсує вартість спожитих ним під час виконання робіт комунпослуг, а зменшує на їх суму загальну вартість робіт.

Застосування КЕКВ

Головна проблема в цій ситуації стосуватиметься саме застосування КЕКВ. І полягає вона в тому, що витрати на проведення капремонту слід планувати та здійснювати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Тоді як видатки на оплату за електроенергію та водопостачання проводять за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» та 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» відповідно.

І звісно, у кошторисі установи-замовника за КЕКВ 2273 та 2272 заплановані лише видатки на комунальні послуги та енергоносії, які споживає така установа протягом року. А от видатки підрядника на комунпослуги в кошторисі замовника не враховані.

Адже, як відомо, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів із бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді. Це передбачено п. 20 Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Натомість видатки на оплату комунальних послуг, які фактично споживає підрядник, «сидять» у кошторисі за КЕКВ 3132.

Тому, щоб усе було правильно, рекомендуємо установі-замовнику після сплати загальної суми за спожиті комунальні послуги (з урахуванням вартості спожитих підрядником послуг) за КЕКВ 2273 та КЕКВ 2272 провести перерозподіл видатків.

Темі перерозподілу видатків за різними КЕКВ ми неодноразово приділяли увагу на сторінках нашого видання. Докладно про це ви можете прочитати в матеріалах «Будматеріали, придбані за КЕКВ 2210: чи можна використати для капремонту?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 24, «Використання залишків пального, придбаного для генератора» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 11 та «Пальне для генератора використовуємо на інші цілі» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 17 (ср. USER_SHOW_ID).

Коротко нагадаємо основне.

Під час внесення змін до кошторису, в т. ч. у розрізі КЕКВ, слід керуватися ст. 23 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, здійснює Мінфін або місцевий фінорган у розрізі КЕКВ, а також у розрізі класифікації кредитування бюджету — щодо надання кредитів із бюджету.

Такий перерозподіл можливий у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету за обґрунтованим поданням головного розпорядника (ч. 7 ст. 23 БКУ).

У разі якщо необхідно розподілити видатки розпорядника нижчого рівня, такий розпорядник має подати головному розпорядникові на розгляд детальні розрахунки до кошторису з обґрунтуванням потреби у внесенні змін.

При цьому окреме рішення місцевої ради чи виконкому для перерозподілу видатків кошторису за КЕКВ не потрібне. А ось отримати дозвіл головного розпорядника бюджетних коштів необхідно.