6828 1

Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

25.02.16
Постанова КМУ від 17.07.2013 р. № 509

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев’ятої статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що додається.

Прем’єр-міністр України М. Азаров

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю тазайнятість населення

1. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою — сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі — штрафи).

2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі — уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

3. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі — справа).

4. Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

5. У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

6. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

7. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

8. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий — надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

9. Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.

10. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

11. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та регіональних центрів зайнятості визначається Мінсоцполітики.

12. Держпраці та її територіальні органи ведуть облік справ, прийнятих за результатами їх розгляду рішень та відомостей про сплачені у добровільному порядку штрафи.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Фінансові санкції за порушення трудового законодавства: вивчаємо Порядок накладення

Норма ст. 265 КЗпП про підвищені розміри штрафів за порушення законодавства про працю діє з 01.01.2015 р. Донедавна такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві. Чому? Головним чином це пов’язано з приписом ч. 4 ст. 265 КЗпП: штрафи, зазначені в ч. 2 цієї статті, накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками, начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками в порядку, установленому КМУ. Саме цього Порядку і не вистачало для застосування до роботодавців штрафів за порушення ними трудового законодавства.

Ситуація змінилася з 10.02.2016 р. З цієї дати набула чинності постанова КМУ від 03.02.2016 р. № 55 (далі — постанова № 55), якою і визначено механізм накладення штрафів, прописаних у ч. 2 ст. 265 КЗпП. Зауважимо: окремого Порядку для цього немає. Річ у тім, що постановою № 55 унесено уточнення з приводу накладення штрафів за порушення трудового законодавства до вже існуючого урядового порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість.

Тобто з 10.02.2016 р. для накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 2 — 7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, звертаються до єдиного нормативного документа — Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (з урахуванням змін, унесених постановою № 55, далі — Порядок № 509). Тепер зосередимося на «трудових» штрафах.

Увага! У загальному випадку роботодавця можуть притягнути до відповідальності за порушення трудового законодавства за результатами перевірки Держпраці на підставі акта перевірки, в якому й зафіксовано виявлені правопорушення.

Отже, є акт, в якому відображено порушення трудового законодавства. Що далі? Розглянемо подальший ланцюжок подій на схемі нижче.

порушення трудового законодавства 

Важливо! Без проведення перевірки Держпраці штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП можуть накладатися на роботодавця на підставі рішення суду.

При цьому рішення суду має стосуватися оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, установлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи на умовах повного робочого часу, встановленого на підприємстві, в установі чи організації. Про це йдеться в ч. 5 ст. 265 КЗпП і в доповненому п. 2 Порядку № 509. На практиці таке можливе, якщо працівник самостійно звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, а судова інстанція прийняла рішення про оформлення трудових відносин і встановила період роботи, чим підтвердила факт правопорушення. У такому випадку штраф може бути накладено без проведення перевірки на підставі рішення суду. До речі, у такому разі суд прийме ще й рішення про нарахування та виплату такому працівнику заробітної плати в розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої зарплати, а також про нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб і суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи (ст. 235 КЗпП).

Орган державної виконавчої служби забезпечує виконання постанови Держпраці щодо сплати штрафу роботодавцем (ч. 6 ст. 265 КЗпП). Утім, орган державної виконавчої служби підключиться до процесу стягнення штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП лише у тому випадку, якщо роботодавець добровільно не сплатить такий штраф згідно з постановою Держпраці (п. 11 Порядку № 509).

Зверніть увагу! Штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій (ч. 3 ст. 265 КЗпП).

Отже, на штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП не поширюється правило зі стягнення адміністративно-господарських санкцій, установлене ст. 250 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Нагадаємо: такі штрафи можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення.

Тобто спеціалісти Держпраці при виявленні правопорушення можуть прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, на роботодавця, і «перешкодою» для цього не може бути строк, що сплинув, з дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення.

Тоді виникає запитання про «ціну» штрафу. Якщо йдеться про порушення трудового законодавства після 01.01.2015 р. (після появи штрафів, прописаних у ст. 265 КЗпП), то розмір штрафу в усіх випадках прив’язаний до розміру мінімальної зарплати, установленого на момент виявлення правопорушення. Виняток становить тільки абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП — розмір штрафу за порушення інших вимог законодавства про працю просто прив’язаний до мінімальної зарплати без прив’язки до розміру мінзарплати на дату виявлення порушення. Проте органи Держпраці і в цьому випадку пов’язуватимуть їх із розміром мінімальної зарплати, установленим законодавством на дату виявлення порушення.

А якщо порушення за фактом сталося до 01.01.2015 р.? У цьому випадку фінансові санкції до роботодавця не застосовуються, адже до зазначеної дати їх зовсім не існувало. Проте таке твердження стосується тільки разових (не триваючих) порушень. Якщо ж ідеться про триваючі порушення трудового законодавства (що розпочалися до 01.01.2015 р., але тривають і виявлені після цієї дати), то в цьому випадку роботодавець нестиме відповідальність згідно із законодавством, що діє на момент виявлення порушення. Тобто в цьому випадку його можуть оштрафувати згідно зі ст. 265 КЗпП, а розмір штрафу залежатиме від розміру мінімальної зарплати, установленого на момент виявлення порушення.

Пам’ятайте! Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 7 ст. 265 КЗпП). Наприклад, роботодавець не подав Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413, і у зв’язку з цим на нього наклали штраф. Так от, незважаючи на сплачений штраф, роботодавець зобов’язаний подати таке Повідомлення.

Насамкінець зазначимо: правопорушення, зазначені у ст. 265 КЗпП, наведені і в ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП). Загрожують штрафи, передбачені ст. 41 КУпАП, посадовим особам підприємств, організацій та установ, а також фізичним особам — підприємцям. При цьому справи про притягнення посадових осіб до відповідальності згідно з ч. 1 — 4 і 7 ст. 41 КУпАП розглядає суд (ст. 221 цього Кодексу).

Олена КОНОВАЛОВА, заступник директора Департаменту — начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань прац

 ОПЛАТА ПРАЦІ, ЛЮТИЙ, 2016/№ 4



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (1)
owo ododo
09.09.2016
Здрастуйте, я доктор OWO ODODO великий заклинателя З рокамі досвід, я кинув заклинання З походити від духовної сили OWO ODODO мій храм, я кинув Різні заклинання, як "в результате чего ваш Колишній тому, прогрес заклинання, приворот, мрії НЕ прийде правда, Розчарування, продвижения в офісі, захист тела від метали, Такі як Гармата, что Робить любов у вашій мрії, ви хочете Ставши багатим, процвітаючім ШВИДКІСТЬ бізнесу, дитина по буквах. дива вільний від ваших проблем. E-mail owoododospellcaster04@gmail.com або WhatsApp +2349052571784