Будинок культури продає квитки за готівку: чи застосовувати РРО?

Чи обов’язково застосовувати РРО?

Одразу заспокоїмо читача: будинки культури потрапили до переліку щасливців, яким законодавство дозволило працювати без РРО / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — ПРРО). Пояснимо, які законодавчі підстави для цього існують.

Так, вичерпний перелік суб’єктів господарювання, які можуть обійтися без РРО/ПРРО, наведено в ст. 9 Закону № 265*. Зокрема, в цій статті, а саме в п. 4, йдеться про суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Ба більше, позиція податківців щодо цього питання є незмінною протягом багатьох років. Свою думку фахівці ДПС висловили у роз’ясненні (див. категорію 109.03 ЗІР), яке наразі є чинним. Також на користь цього свідчать й ІПК від 23.02.2024 № 933/ІПК/99-00-07-04-01 та від 16.05.2022 № 532/ІПК/08-01-07-09-13.

Головний висновок податківців — пільга, встановлена п. 4 ст. 9 Закону № 265, може бути застосована суб’єктом господарювання за умови продажу ним квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Зауважте: в чинних нормативно-правових актах відсутній вичерпний перелік закладів, які належать до культурно-спортивних і видовищних. Насправді, такого переліку не існувало ніколи.

Втім, податківці у своїх роз’ясненнях згадують Інструкцію № 452*, яка визначає порядок ведення операцій та оформлення документів, пов’язаних з рухом квитків (абонементів). Кого саме стосується цей документ? Насамперед до сфери дії згаданої Інструкції належать такі культурно-освітні заклади, як:

— культурні центри;

— музеї;

— художні галереї (виставки);

— виставкові зали;

— історико-культурні заповідники;

— парки культури та відпочинку;

— клуби;

— палаци і будинки культури;

— заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні і культурно-просвітницькі центри тощо.

* Інструкція з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затверджена наказом Мінкультури від 07.07.99 № 452.

Таким чином, якщо будинок культури продає квитки відвідувачам з урахуванням вимог Інструкції № 452 на відвідування культурно-спортивних і видовищних заходів, хвилюватися щодо відсутності РРО не варто. При цьому не має значення, кому саме будинок культури реалізує квитки: фізичним чи юридичним особам. РРО-пільга діє у будь-якому разі.

Водночас податківці наголошують: під час реалізації квитків такі заклади мають видавати відвідувачам розрахункові документи та вести їх облік у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами (див. категорія 109.03 ЗІР).

Власне, у цій вимозі немає нічого дивного. Адже звільнення від РРО в жодному разі не звільняє суб’єктів господарювання від обов’язку правильно здійснювати розрахунки з відвідувачами за реалізовані квитки (надані платні послуги).

Як проводити розрахунки готівкою?

У разі здійснення розрахунків у готівковій формі будинок культури має керуватися загальними правилами, визначеними Положенням № 148*. Зокрема, під час оприбуткування готівки за реалізовані квитки (надані послуги) відвідувачам необхідно дотримуватися одного з основних правил.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Причому жодних винятків з цього правила Положенням № 148 не передбачено. Тому касиру будинку культури нічого не залишається, як під час прийняття коштів до каси за квитки, реалізовані представнику юридичної особи, виписувати прибутковий касовий ордер. Після цього касир має видати квитанцію до прибуткового касового ордера, засвідчену відбитком печатки за підписом головного бухгалтера. Ця квитанція підтверджуватиме факт розрахунків за продані квитки (надані послуги).

Звісно, якщо квитки реалізують звичайним фізичним особам, немає потреби на кожен реалізований квиток оформляти прибутковий касовий ордер. Достатньо оформити такий документ у кінці робочого дня на загальну вартість реалізованих квитків. Відповідно у Касовій книзі буде зафіксовано суму готівки, яка надійшла від відвідувачів за день. На доповнення, факт надання послуг будинком культури підтверджуватимуть корінці реалізованих квитків на відвідування у квиткових книжках.

Але щоб уникнути плутанини в цьому питанні, в будинку культури має бути правильно організований внутрішній (оперативний) облік надходження, реалізації та зберігання бланків квитків. Основним помічником у цьому питанні є Інструкція № 452 (ср. USER_SHOW_ID).

Також доцільно розробити та затвердити Положення про порядок обліку готівки в касі бюджетної установи. В цьому документі слід максимально врахувати особливості роботи будинку культури та чітко визначити порядок здавання готівкової виручки (готівки) до банку.

І на завершення нагадаємо, що відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою покладено на керівника такого закладу. Про це чітко зазначено в п. 47 Положення № 148.