Бюджетні особливості оформлення податкових накладних

Надання звільнених від оподаткування послуг: яку податкову накладну складати

Сам факт постачання звільнених від оподаткування ПДВ послуг у жодному разі не звільняє установу — платника ПДВ від обов’язку складання ПН. Це означає, що така установа повинна оформляти ПН на такі операції та своєчасно їх реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) на загальних підставах. Як це робити правильно? Розповімо далі.

На кожну операцію з постачання товарів чи послуг (повну або часткову), а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс), платник ПДВ оформлює ПН. Це правило закріплено в п. 18 Порядку № 1307*.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Разом з тим у певних випадках ПКУ та Порядок № 1307 дозволяють складати ПН за підсумками кількох операцій або періоду. Йдеться про підсумкові та зведені ПН. Пояснимо, в яких саме випадках слід оформлювати такі ПН.

Почнемо з підсумкової ПН. Таку ПН складають за щоденними підсумками операцій. Головне її призначення — звільнити платника ПДВ від складання «індивідуальних» ПН на кожну операцію з надання послуг.

Зауважте: вичерпний перелік випадків, коли платнику ПДВ дозволено оформлювати підсумкову ПН, наведено в п. 14 Порядку № 1307, а також узагальнено в таблиці нижче.

Інша річ, якщо бюджетна установа надає послуги безперервного або ритмічного характеру. Йдеться про постачання послуг два та більше разів на місяць одному покупцю. За таких умов бюджетна установа може скоротити кількість ПН, складаючи зведену ПН наприкінці місяця. Про це чорним по білому зазначено в п. 19 Порядку № 1307.

Для наочності узагальнимо особливості оформлення підсумкових та зведених ПН у таблиці.

Підсумкові та зведені ПН: коли складати

Таким чином, залежно від характеру постачання послуг установи — платники ПДВ оформляють підсумкову або зведену ПН.

Як заповнити податкові накладні на звільнені операції?

Під час складання такої ПН бухгалтеру доведеться враховувати одночасно дві особливості цих операцій. Йдеться про надання послуг, звільнених від ПДВ, та надання послуг покупцям — неплатникам ПДВ.

Як правильно заповнити таку ПН, пояснимо в таблиці нижче. Зауважте: наведені пояснення стосуються як зведеної, так і підсумкової ПН.

ПН на операції, звільнені від ПДВ

* Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

** Довідник № 127/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2024.

Розглянемо приклад заповнення підсумкової ПН.

Пам’ятайте: бюджетна установа —платник ПДВ, яка здійснює операції, звільнені від оподаткування ПДВ, повинна своєчасно зареєструвати такі ПН в ЄРПН.

Також нагадуємо: загальні граничні строки реєстрації ПН визначено п. 201.10 ПКУ. Але тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення / скасування, платники мають здійснювати реєстрацію ПН в ЄРПН з урахуванням граничних строків, установлених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Зокрема, наразі слід дотримуватися таких строків для реєстрації ПН:

— складених з 1-го по 15-те (включно) календарного місяця, — до 5-го календарного дня (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

— складених із 16-го по останній календарний день (включно) місяця, — до 15-го календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Зверніть увагу: строки реєстрації ПН не залежать від того, на яку саме операцію платник ПДВ оформлює відповідну ПН. Тобто не має жодного значення, підлягає така операція оподатковуванню ПДВ за ставкою 20, 14, 7 або 0 % чи вона взагалі звільнена від оподаткування.

На яку суму та коли виписувати податкові накладні установі-орендодавцю?

Допоможемо установі-балансоутримувачу розібратися з цими питаннями, акцентуючи увагу на кількох важливих моментах.

По-перше, операції з надання майна в оренду належать до постачання послуг та підлягають оподаткуванню в загальному порядку за ставкою 20 %.

Отже, установа-балансоутримувач має нарахувати ПДВ на загальну суму орендної плати. Зі свого боку, орендар повинен сплатити балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати. Про це чітко зазначено в п. 3.4 Примірного договору*.

* Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.

Тож навіть не сумнівайтеся: ПН необхідно скласти на ВСЮ суму орендної плати, передбачену договором оренди. Свого часу це підтвердили податківці в ІПК від 07.07.2021 № 2679/ІПК/99-00-21-03-02-05 (ср. USER_SHOW_ID). Причому, на їх думку, такі правила оформлення ПН слід застосовувати незалежно від того, в якому співвідношенні установа-балансоутримувач здійснюватиме розподіл орендної плати.

Не забудьте: установа-балансоутримувач має своєчасно зареєструвати таку ПН в ЄРПН.

По-друге, таку ПН слід виписувати на дату виникнення податкового зобов’язання (далі — ПЗ) з надання послуг державного та комунального майна в оренду. Тобто установа-балансоутримувач робить це за першою з подій, що відбулася раніше (п. 187 ПКУ):

— або на дату зарахування коштів від орендаря;

— або на дату оформлення документа, який підтверджує факт постачання послуг орендарю.

Втім, з цього правила є виняток. Так, якщо установа-балансоутримувач уклала договір оренди з іншою бюджетною організацією, відповідно оплата послуги здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів. У такому разі ПЗ слід визначати за датою надходження коштів від установи-орендаря, а не за датою першої події. Це чорним по білому прописано в п. 187.7 ПКУ. Таким чином, установа-балансоутримувач має виписати ПН такому орендарю саме на дату отримання коштів.

По-третє, крім орендної плати, орендар може відшкодовувати балансоутримувачу — бюджетній установі вартість спожитих ним комунальних та експлуатаційних послуг. Порядок розрахунку та оплати таких витрат орендар здійснює на підставі окремих договорів, укладених з урахуванням вимог Примірного договору.

Це чітко зазначено в абз. 2 п. 3.1 розд. ІІ Примірного договору.

З огляду на це, такі суми орендар сплачує бюджетній установі — орендодавцю окремо від орендної плати.

Особливості оподаткування ПДВ відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання орендованого приміщення визначено п. 188.1 ПКУ. Зокрема, до бази оподаткування ПДВ не включаються суми відшкодування бюджетній установі — орендодавцю її витрат на утримання об’єкта оренди. Також це стосується і сум отриманої компенсації за комунальні послуги та енергоносії.

Це означає, що бюджетна установа — балансоутримувач не включає кошти, отримані від орендарів як відшкодування (компенсацію) витрат на утримання об’єкта оренди, на оплату комунпослуг та енергоносіїв, до бази оподаткування ПДВ. Відповідно й складати ПН на суму одержаного від орендаря відшкодування НЕ потрібно.

Як заповнити компенсуючу податкову накладну?

Якщо бюджетна установа надає послуги, звільнені від ПДВ, їй 100 % доведеться застосовувати механізм нарахування компенсуючих ПЗ, передбачений п. 198.5 ПКУ. На підтвердження цього такий платник ПДВ має скласти зведену ПН на компенсуючі ПЗ.

І ось головні особливості, про які слід пам’ятати під час заповнення ПН на компенсуючі ПЗ:

1) таку ПН складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду;

2) зведену ПН слід зареєструвати в ЄРПН протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому вона складена;

3) зведену ПН установа залишає собі.

Далі пояснимо в таблиці нижче, як правильно заповнити таку ПН.

Особливості оформлення компенсуючої ПН

Розглянемо приклад заповнення ПН на компенсуючі ПЗ.