Комунальні послуги та ПДВ: формуємо податковий кредит

Останнім часом кількість бюджетних установ, включених до реєстру платників ПДВ, значно збільшилася. І якщо для досвідчених ПДВ-платників подібні ситуації абсолютно звичні, то у новачків це викликає купу запитань. Тож допоможемо установі розібратись із цими питаннями.

Оплачуємо послуги за рахунок загального фонду: що робити з ПДВ?

На бюджетні установи — платники ПДВ поширюються загальні правила оподаткування та обліку ПДВ. На цьому моменті нещодавно акцентували увагу податківці у своєму роз’ясненні*. Основні висновки цього документа, на які варто звернути увагу бюджетним установам — платникам ПДВ, наведено в матеріалі «Установа — платник ПДВ: ключові акценти» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 1).

* Роз’яснення ДПС «Щодо особливостей формування податкових зобов’язань та податкового кредиту бюджетними установами — платниками податку на додану вартість (далі — ПДВ) у разі одночасного використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних та не оподатковуваних ПДВ операціях, у т. ч. тих, що звільнені від оподаткування» від 11.12.2023.

Отже, бюджетні установи здійснюють діяльність, пов’язану, зокрема, з наданням платних послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, та постачають товари/послуги, які оподатковуються ПДВ. Водночас бюджетні установи провадять діяльність, яка фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською, оскільки спрямована не на отримання доходів, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.

Та головне — під час здійснення всіх вищезгаданих операцій бюджетні установи мають керуватися правилами, прописаними в ПКУ*. Адже, як наголошують податківці, такі правила є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від форми власності платника (приватна, державна, комунальна) та типу здійснюваних ним операцій (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковувані). Тож хоч круть, хоч верть, а дотримуватися вимог ПКУ бюджетним установам доведеться. І за рахунок яких саме джерел придбано той чи інший товари або оплачено послуги, значення не має.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Насамперед це стосується порядку формування податкового кредиту (далі — ПК) з ПДВ, складання ПН / розрахунків коригування до ПН та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Розглянемо, як установа має дотримуватися таких правил щодо оплати комунальних послуг з урахуванням того факту, що такі послуги будуть використані під час надання освітніх послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

Отримуємо комунпослуги → формуємо ПК

У цій ситуації заклад — платник ПДВ отримує від своїх контрагентів, тобто постачальників комунальних послуг, ПН на відповідні суми. І в цьому немає нічого дивного. Позаяк такі постачальники на дату виникнення своїх податкових зобов’язань (далі — ПЗ) оформлюють ПН на суму наданих комунальних послуг.

Як діяти закладу — платнику ПДВ? За загальним правилом, передбаченим у п. 198.3 ПКУ, бюджетні установи відносять суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням послуг, до ПК. Тому заклад має відобразити ПК на підставі заповнених відповідно до вимог Порядку № 1307* та зареєстрованих ПН щодо отриманих комунальних послуг.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Наведемо основні правила формування ПК бюджетними установами — платниками ПДВ.

1. Формуємо ПК, виходячи із загальної вартості придбаних послуг.

2. Датою віднесення сум ПДВ до ПК є дата тієї події, що відбулася раніше. Тобто це буде:

— або дата списання коштів з рахунку установи на оплату послуг;

— або дата отримання послуг.

3. Головна підстава для віднесення сум ПДВ до ПК — це ПН, правильно оформлена постачальником на ім’я бюджетної установи та зареєстрована в ЄРПН.

4. Бюджетна установа — платник ПДВ формує ПК незалежно від напряму використання придбаних послуг. Тобто не має жодного значення, в яких операціях (оподатковуваних чи звільнених від ПДВ) такі послуги будуть використовуватися.

5. Установа формує ПК незалежно від того, почала вона використовувати такі послуги в оподатковуваних операціях протягом звітного податкового періоду чи ні. Також на формування ПК жодним чином не впливає, здійснювала установа взагалі оподатковувані операції протягом звітного податкового періоду чи ні.

Отже, в описані ситуації заклад освіти — платник ПДВ відображає ПК у повному обсязі (тобто 100 %) придбаних послуг незалежно від напряму їх використання та призначення. Також на правила формування ПК не впливає той факт, за рахунок яких джерел установа здійснює оплату таких послуг: за рахунок загального чи спеціального фонду.

Шукаємо баланс між ПК та ПЗ → нараховуємо «компенсуючі» ПЗ

Тепер переходимо до найцікавішого моменту.

У цій ситуації нашому читачу, як повноцінному платнику ПДВ, доведеться мати справу як із формуванням ПК, так із застосуванням механізму нарахування компенсуючих ПЗ, передбаченого п. 198.5 ПКУ.

Це пов’язано з тим, що такі установи надають освітні послуги, звільнені від оподаткування ПДВ. Нагадаємо: перелік таких операції наведено в ст. 197 ПКУ.

Власне, основна мета застосування п. 198.5 ПКУ полягає в тому, щоб не дозволити платнику ПДВ сформувати від’ємне значення ПДВ за рахунок ПК, сплаченого під час придбання послуг. Якщо цього не зробити, то ПК майже завжди перевищуватиме ПЗ. З огляду на це, платнику доведеться постійно зазначати в декларації з ПДВ бюджетне відшкодування і від’ємне значення ПДВ.

Основні правила застосування цього механізму такі:

1) установа нараховує компенсуючі ПЗ з ПДВ, лише якщо за операцією з придбання послуг вона мала ПК. І тільки-но з’явилося таке право (ПН оформлена та зареєстрована в ЄРПН), установа може нарахувати компенсуючі ПЗ;

2) нараховуємо компенсуючі ПЗ, якщо послуги придбано для використання в операціях:

— які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ);

— звільнених від оподаткування (ст. 197 ПКУ). У запитанні нашого читача якраз ідеться про такі операції;

— які не є господарською діяльністю платника ПДВ (наприклад, наднормативні нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей тощо);

3) базу для нарахування зобов’язань для послуг визначаємо виходячи з вартості придбання;

4) на підтвердження нарахування компенсуючих ПЗ установа складає зведену ПН.

Таку ПН платник ПДВ має скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати її в ЄРПН. До речі, зареєструвати ПН слід протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця оформлення ПН. Наприклад, якщо зведена компенсуюча ПН складена 29.03.2024, то зареєструвати її необхідно до 18.04.2024 включно. Таку зведену ПН залишаємо собі.

Як правильно заповнити таку ПН, читайте в матеріалі «Надання освітніх послуг: які ПН складати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 43).

Розглянемо, як виглядає формування ПК та нарахування «компенсуючих» ПЗ, на прикладі.

У зазначеній ситуації алгоритм дій бухгалтера буде таким:

1) формуємо ПК щодо придбаних комунальних послуг (за наявності оформленої та зареєстрованої ПН) на суму 12500 грн;

2) нараховуємо компенсуючі ПЗ щодо придбаних комунальних послуг — 12500 грн;

3) складаємо зведену компенсуючу ПН на суму 12500 грн та своєчасно її реєструємо;

4) заповнюємо декларацію з ПДВ таким чином:

— показуємо ПК щодо придбаних комунальних послуг на суму 12500 грн за кодом ряд. 10.1;

— зазначаємо суму компенсуючих ПЗ у сумі 12500 грн — за кодом ряд. 4.1.