Продаж квитків у музеї: чи застосовувати РРО?

Чи обов’язково музею застосовувати РРО?

Музеї потрапили до переліку суб’єктів господарювання, яким чинне законодавство дозволило працювати без РРО / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — ПРРО). Пояснимо, які законодавчі підстави для цього існують.

Так, вичерпний перелік суб’єктів господарювання, які можуть обійтися без РРО/ПРРО, наведено в ст. 9 Закону № 265*.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Зокрема, в цій статті є згадка про суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Зауважте: в чинних нормативно-правових актах відсутній вичерпний перелік закладів, які належать до культурно-спортивних і видовищних. Насправді, такого переліку ніколи не існувало.

Втім, позиція податківців з цього питання є незмінною вже протягом багатьох років. І цю позицію фахівці ДПС висловили у своєму роз’ясненні (див. категорію 109.03 ЗІР), яке наразі є чинним.

Так, у разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265.

При цьому спираються податківці на норми профільного законодавства — Закон № 249*. Зокрема, з цьому Законі визначено, що музеї — це науково-дослідні та культурно-освітні заклади, створені для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

* Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 № 249/95-ВР.

Тож у разі дотримання цих умов музеї цілком можуть керуватися п. 4 ст. 9 Закону № 265 та не застосовувати РРО.

Але пільга, встановлена п. 4 ст. 9 Закону № 265, може бути використана музеєм за умови належної організації розрахунків з відвідувачами під час продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних заходів. При цьому розрахунки з відвідувачами за реалізовані квитки (надані платні послуги) музей повинен здійснювати з дотриманням загальних вимог чинного законодавства.

Які є варіанти розрахунків з відвідувачами?

Зазвичай музеї застосовують два варіанти розрахунків із відвідувачами за надані платні послуги (продані квитки відвідувачам): готівкою через касу або безготівково через термінал.

Причому ці варіанти розрахунків цілком можливо застосовувати одночасно, тобто музею не потрібно обирати, якому варіанту віддати перевагу. Та головне — вибір того чи іншого варіанта в жодному разі не позбавляє музею права не застосовувати РРО/ПРРО під час здійснення розрахунків з відвідувачами.

Далі розглянемо особливості здійснення розрахунків залежно від обраного варіанта докладніше.

Варіант 1. Готівкою — через касу

У разі здійснення розрахунків у готівковій формі музею слід керуватися вимогами Положення № 148*. Зокрема, під час оприбуткування готівки необхідно дотримуватися таких основних правил:

1) вся готівка, що надходить до каси музею за надані платні послуги (реалізовані квитки), має бути оприбуткована в день її надходження у повній сумі;

2) оприбуткування готівки за надані послуги має бути підтверджено оформленням прибуткового касового ордера на загальну суму отриманих коштів з подальшим записом до касової книги.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Але це зовсім не означає, що на кожен реалізований квиток касир має оформити прибутковий касовий ордер. Такий документ слід оформляти в кінці дня на загальну вартість реалізованих квитків. Відповідно у касовій книзі буде зафіксовано суму готівки, що надійшла від відвідувачів за день. При цьому факт надання послуг музеєм підтверджуватимуть корінці реалізованих квитків на відвідування у квиткових книжках.

Але щоб уникнути плутанини в цьому питанні, в закладі має бути правильно організований внутрішній (оперативний) облік надходження, реалізації та зберігання бланків квитків.

Основним дороговказом у цьому питанні є Інструкція № 452*, а от відповідальність за організацію цього процесу покладено на керівника такого закладу. Про це чітко зазначено в п. 8.2 розд. VIII Інструкції № 452.

* Інструкція з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затверджена наказом Мінкультури від 07.07.99 № 452.

До речі, розібратися з обліковими питаннями допоможе матеріал «Квитки на відвідування музею: як обліковувати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 15);

3) установи мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують самостійно встановлений ліміт каси. Готівкові кошти (виручку) понад установлений ліміт каси обов’язково здають до банку для їх зарахування на спеціальний реєстраційний рахунок. Цього вимагає п. 15 Положення № 148.

Тобто в ті дні, коли музей не має перевищення ліміту каси, виручку від продажу квитків можна залишити в касі;

4) готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (п. 54 Положення № 148).

Таким чином, в касі музею може зберігатися готівка, що надійшла до каси протягом поточного робочого дня, в будь-якій сумі за умови її здавання до банку не пізніше наступного робочого дня банку;

5) якщо установа має відокремлений підрозділ, який здійснює готівкові розрахунки, на нього в повній мірі поширюються вимоги щодо повного та своєчасного оприбуткування готівки (оформлення прибуткових касових ордерів та здійснення записів до касової книги). Втім, у такому разі варто розробити внутрішній документ, який визначатиме порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку структурними підрозділами установи. Це випливає з п. 11 Положення № 148.

Варіант 2. Безготівково — через термінал

Одночасно з готівковим розрахунком музей цілком може застосовувати й більш зручний варіант розрахунків з відвідувачами. Маємо на увазі безготівковий розрахунок, тобто коли відвідувач може розрахуватися звичайною карткою або за допомогою телефону.

Зауважте: з 01.01.2023 установлено вимогу щодо здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів — POS-терміналів. Ці вимоги запроваджено постановою № 894*.

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

З огляду на це, ми радимо всім культурно-освітнім закладам здійснювати розрахунки з відвідувачами саме з допомогою POS-терміналів. Адже цей варіант розрахунків є прогресивнішим та зручнішим, хоча й вимагає виконання певних організаційних дій.

Куди звертатися музею для встановлення POS-терміналів? Відповідь проста — до банку, який надає послуги еквайрингу*.

* Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюють з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Такий банк надає суб’єктам господарювання POS-термінали для традиційного торговельного еквайрингу та mPOS-термінали в разі мобільного еквайрингу. Переважно термінали відрізняються один від одного інтерфейсом, а також умовами підключення й обслуговування.

У разі здійснення розрахунків із застосуванням платіжного термінала факт оплати підтверджує квитанція такого термінала.

Проте майте на увазі: квитанція термінала не підтверджує факт надання послуги музеєм. Адже відвідувачам обов’язково потрібно видати документ установленої форми, який засвідчує факт надання відповідної послуги. Наприклад, таким документом може бути квиток на відвідування відповідних закладів (заходів).

І головне — музей може застосовувати термінал без використання РРО/ПРРО, оскільки такої вимоги не містить ані Закон № 265, ані Закон № 2346*.

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III.

Тож якщо музей не зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО, він може встановити термінал без застосування РРО/ПРРО. Саме це підтвердили й податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 109.10 ЗІР).