Відділ освіти чи заклад освіти: хто платник ПДВ?

Ситуація читача характерна для багатьох закладів освіти. Оскільки такі заклади, вочевидь, й досі не скористалися можливістю отримати фінансову автономію. Як наслідок — купа проблемних питань, що стосуються як повноважень самих закладів освіти, так і централізованої бухгалтерії відділу освіти. Пояснимо, які існують дієві варіанти розв’язання такої ситуації.

Фінансова автономія закладів освіти: переваги

Заклади освіти ще декілька років тому отримали право на фінансову автономію. Це чорним по білому прописано в ст. 23 Закону № 2145*.

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

До речі, заклади загальної освіти, які досі не набули статусу окремої юрособи, ще мають у запасі достатньо часу.

Вказівку на це містить п. 5¹ розд. Х Закону № 463*. При цьому засновникам таких закладів рекомендовано всіляко сприяти цьому процесу.

* Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX.

Власне, поняття автономії передбачає можливість закладу освіти самостійно, незалежно та відповідально ухвалювати рішення щодо фінансових та інших питань діяльності, що провадиться в межах діяльності, визначеної законодавством.

Детальніше пояснення щодо фінансової автономії закладів загальної освіти в частині використання бюджетних коштів наведено в ч. 1 ст. 59 Закону № 463.

Та головне — за таких умов заклад освіти є окремою юридичною особою (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 463). Це означає, що заклад освіти, як самостійна юрособа, має бути зареєстрований відповідно до законодавства (внесений до ЄДРПОУ) та взятий на облік як самостійний платник податків відповідним податковим органом.

Нагадаємо: механізм реєстрації або взяття на облік контролюючими органами юридичних осіб за місцем знаходження врегульовано Порядком № 1588*. Урешті-решт, за таких умов кожен заклад освіти має бути зареєстрований як окремий платник ПДВ.

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Заклади освіти не отримали фінансової автономії: наслідки

Інша річ, якщо заклади освіти не є самостійними юридичними особами та продовжують обслуговуватися централізованими бухгалтеріями відділу освіти.

Такі заклади не ведуть самостійно облік розрахунків з оплати праці та не здійснюють самостійно перерахування до бюджету податків і зборів. Їх обліковують в Єдиному банку даних юридичних осіб з ознакою «не є платником податків». Про це свідчать норми п. 3.13 розд. III Порядку № 1588.

З огляду на це, статус платника податків з усіма правами та обов’язками отримає саме відділ освіти. Відповідно такий відділ має право реалізувати юридичні права та обов’язки у сфері оподаткування, тобто бути повноцінним суб’єктом податкових правовідносин.

До речі, навіть якщо заклад є самостійною юрособою, але не зареєстрований як платник податків належним чином, реалізувати будь-які права чи зобов’язання, передбачені податковим законодавством, він не зможе.

Отже, зареєструватися платником ПДВ має право юридична особа, яка отримала статус платника податків і зборів, тобто пройшла всю процедуру реєстрації, передбачену Порядком № 1588, та отримала необхідні документи.

Реєстрація платником ПДВ: основні правила

Під час реєстрації платниками ПДВ бюджетні установи керуються загальними правилами та умовами, передбаченими для всіх суб’єктів господарювання.

І насамперед установа — потенційний платник ПДВ має визначити, чи перевищує загальна сума здійснених нею оподатковуваних операцій 1 млн грн за останні 12 календарних місяців. Так, якщо бюджетна установа отримала доходи від надання платних послуг та доходи від господарської діяльності в обсязі понад 1 млн грн, тоді жодних сумнівів — така установа повинна зареєструватися платником ПДВ у загальному порядку.

Якими мають бути дії такої установи?

По-перше, слід подати заяву до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням. Усі процедурні питання врегульовано в Положенні № 1130*.

* Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

У разі обов’язкової реєстрації заяву потрібно подати до податкової не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто встановленого обсягу оподатковуваних операцій (п. 183.2 ПКУ*). Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ). Тобто якщо перевищення обсягу відбулося, наприклад, у липні, то останнім днем подання заяви буде 12 серпня.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

По-друге, за відсутності підстав для відмови у ПДВ-реєстрації установу буде внесено до Реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження заяви.

Установа також отримує індивідуальний податковий номер, який буде потрібен для сплати ПДВ і складання податкових накладних.

Фактично з цього моменту установа стає повноцінним податковим гравцем. Це означає, що на неї поширюються всі обов’язки звичайного ПДВ-платника, а саме:

— нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та відображення податкового кредиту;

— оформлення та реєстрація податкових накладних (у т. ч. на операції, звільнені від ПДВ на підставі п.п. 197.1.2 ПКУ);

— подання податкової звітності (декларацій) з ПДВ.

Якщо під час вивчення цих моментів у вас виникнуть запитання, радимо скористатися нашими порадами та поясненнями, наведеними в матеріалах: «Установа — платник ПДВ: ключові акценти» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 1), «Надання освітніх послуг: як бути з ПДВ?» та «Надання освітніх послуг: які ПН складати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 43).