Забули нарахувати ПДВ: як зарадити?

Як виправити помилку?

У ситуації читача помилка щодо ненарахування ПДВ на вартість платних послуг передусім пов’язана з неправильним оформленням податкової накладної (далі — ПН) або взагалі неоформленням цього документа. Як наслідок — установа не показала відповідні операції в декларації з ПДВ. А це, звісно, могло призвести до недоплати певної суми податкових зобов’язань з ПДВ.

Тож, аби виправити цю помилку, установа — платник ПДВ має:

— по-перше, скласти і зареєструвати нову ПН або ж виправити неправильно складену ПН;

— по-друге, донарахувати ПДВ шляхом подання уточнюючої декларації з ПДВ.

Пояснимо, як правильно це зробити.

Складаємо нову ПН

У разі надання послуг платник ПДВ має скласти і зареєструвати ПН на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Робимо це за правилами, прописаними в Порядку № 307*.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Зауважте: скласти таку ПН необхідно за датою першої події, тобто (п. 187.1 ПКУ*):

— або на дату зарахування коштів від замовника послуг;

— або на дату оформлення документа, який підтверджує факт постачання надання послуг.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

У такому разі податкові зобов’язання виникають за датою зарахування таких коштів на рахунок платника ПДВ від бюджетної установи — отримувача послуг (п. 187.7 ПКУ). Відповідно установа — надавач послуг має виписати ПН такому контрагенту (установі — платнику ПДВ) саме на дату отримання коштів від такої установи.

Таким чином, складаємо таку ПН на дату фактичного виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. А от дата, коли установа виявила, що забула скласти таку ПН, значення не має.

І знайте: скласти таких ПН необхідно стільки, скільки разів відбувся факт надання послуг.

Виправляємо помилкову ПН

У разі якщо установа все ж таки склала ПН, але оформила її неправильно (наприклад, забула нарахувати ПДВ), п. 21 Порядку № 1307 передбачено інший порядок коригуючих дій.

Так, насамперед у цьому разі необхідно скласти розрахунок коригування (далі — РК). Як результат, такий РК обнуляє помилкову ПН.

При цьому будьте уважними: в такому РК слід зазначати «поточну» дату, тобто дату, на яку було фактично виявлено помилку в ПН. Ну і, звісно, такі РК треба скласти до кожної помилкової ПН.

А вже після цього установа має скласти ПН із правильними сумами.

Як бачимо, виправлення допущеної помилки — справа досить клопітка та відповідальна.

Уточнюємо декларацію з ПДВ

На черзі підсумковий етап — виправлення помилок, допущених у ПДВ-звітності. У цьому питанні керуймося загальними правилами, прописаними в п. 50.1 ПКУ та розд. VI Порядку № 21*.

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

У ситуації читача допущені помилки щодо ненарахування ПДВ пов’язані з виправленням показників декларацій з ПДВ, наданих установою — платником ПДВ у минулих звітних періодах. Це означає, що виправляти помилки доведеться звичним способом — подати уточнюючі декларації з ПДВ. І зробити це доведеться щодо кожного звітного періоду, в якому мала місце помилка щодо ПДВ-розрахунку.

Отже, в описаній у запитанні ситуації необхідно подати уточнюючі декларації з ПДВ за всі звітні періоди за попередні два роки і, звісно ж, донарахувати податкові зобов’язання.

Чи будуть штрафи?

Тепер щодо відповідальності за самостійне виправлення помилок під час нарахування ПДВ. Фактично в цій ситуації установа занизила податкові зобов’язання з ПДВ, тобто в результаті помилки виникла недоплата податку. Проте донарахування відповідної суми ПДВ не звільняє від відповідальності за порушення.

Які саме штрафні санкції та за які податкові порушення передбачено, див. у таблиці нижче.

Штрафні санкції за ненарахування ПДВ