Земельний податок — 2025
Хто є платником земельного податку?
Земельний податок є одним із видів плати за землю. Платниками цього податку згідно з п. 269.1 ПКУ* є:
— землевласники, тобто власники земельних ділянок або земельних часток (паїв);
— постійні землекористувачі, тобто особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Перелік юридичних осіб, які набувають права на постійне землекористування, визначено ст. 92 ЗКУ*.
* Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.
Так, до постійних землекористувачів, зокрема, належать і бюджетні установи. Вони набувають право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.
Підтвердженням права постійного користування земельною ділянкою є правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державні акти, свідоцтва про реєстрацію речових прав тощо), а також дані земельного кадастру.
Зауважте: обов’язок щодо сплати земподатку виникає у вищезгаданих осіб (постійних землекористувачів) з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).
Проте сам факт віднесення бюджетних установ до платників земельного податку ще не означає, що вони обов’язково сплачуватимуть цей податок. Деякі бюджетні установи-землевласники звільнені від сплати земподатку.
Пільги із земподатку для бюджетних установ
Для бюджетних установ податковим законодавством передбачено низку пільг зі сплати земподатку. У таблиці нижче пояснимо, якими саме пільгами зі сплати цього податку та на яких умовах користуються бюджетні установи.
Пільги зі сплати земельного податку для бюджетників
| Пільга та підстава |
Кого стосується? |
| Бюджетні установи — пільговики |
Від сплати податку звільнено, зокрема: — заклади дошкільної та загальної середньої освіти незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, фізкультури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; — державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій та є неприбутковими; — державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи |
| Пільгові земельні ділянки |
Не сплачують податок, зокрема, за земельні ділянки: — на консервації; — державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; — дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; — кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв; — засмічені вибухонебезпечними предметами (заміновані землі); — непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами (потенційно заміновані землі) |
| Місцеві пільги |
Органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) встановлюють не лише ставки плати за землю, але й пільги щодо земподатку, які сплачується на відповідній території |
| Воєнна пільга |
З 01.01.2023 і до закінчення воєнного стану не нараховують та не сплачують плату за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї), розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, включених до Переліку № 309*. Не сплачують земельний податок за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території |
Надаємо приміщення в оренду → втрачаємо земельну пільгу
Якщо бюджетна установа, яка має пільгу із земподатку, вирішила надати приміщення в оренду, то вона автоматично втрачає таку пільгу. Відповідно установа-орендодавець повинна сплачувати земподаток за площі, надані в оренду.
Зауважте: втрата пільги із земподатку стосується не всіх земельних ділянок установи-орендодавця, а лише тих, які надані в оренду чи знаходяться під об’єктами оренди (будівлями, спорудами). Про це чітко зазначено в п. 284.3 ПКУ.
З якого ж періоду установа втрачає право на пільгу? Це відбувається з дати укладення договору оренди (п. 287.7 ПКУ). Тобто саме з того місяця, у якому укладено договір оренди, установа стає повноцінним платником земельного податку.
УВАГА!
В деяких випадках пільга щодо сплати земельного податку зберігається за бюджетними установами
Наведемо ці випадки.
Так, якщо бюджетна установа надає будівлі, споруди (їх частини) в тимчасове користування (оренду) таким орендарям, як:
— інші бюджетні установи;
— заклади дошкільної та загальної середньої освіти незалежно від форм власності та джерел їх фінансування.
Отже, якщо майбутнім орендарем буде будь-яка із вищезазначених установ (закладів), то установа-орендодавець зберігає за собою право на пільгу із земельного податку. Таким є припис абз. 2 п. 284.3 ПКУ.
Алгоритм розрахунку земельного податку
Для розрахунку земельного податку слід мати такі показники, як:
— загальна площа земельної ділянки;
— нормативно грошова оцінка (далі — НГО) земельної ділянки;
— ставка земельного податку.
Інформація про площу землі → правовстановлюючі документи на землю.
Як ми вже згадували вище, такими документами можуть бути державні акти на право користування, витяги із реєстру речових прав тощо.
НГО земельної ділянки → витяг про розмір НГО вашої ділянки.
Держгеокадастр повідомив, що коефіцієнт індексації НГО земель за 2024 рік становить 1,12. Але платникам земельного податку не обов’язково самостійно індексувати кожного року НГО земельної ділянки.
Наразі установи мають змогу отримати витяг про НГО в будь-який зручний для них спосіб:
1) замовити на сайті Держгеокадастру через «Електронні сервіси» Держгеокадастру;
2) замовити через єдиний портал державних послуг «Дія»;
3) звернутися до центру надання адміністративних послуг;
4) звернутися до територіального органу Держгеокадастру — якщо у вашій місцевості не створено центр надання адмінпослуг.
Отриманий витяг міститиме актуальну НГО вашої земельної ділянки станом на дату отримання такого витягу. Тобто така НГО вже буде зазначена з урахуванням усіх індексів інфляції.
Ставка земельного податку → рішення відповідного ОМС.
Річ у тому, що ПКУ визначає лише граничні межі ставок земподатку (ст. 273, 274 та 277 ПКУ). Тоді як конкретний розмір ставок установлює ОМС. Такі рішення можна знайти на сайтах відповідних ОМС або ДПС у розділі «Ставки місцевих податків та зборів» («Головна» → «Законодавство» → «Податки, збори, платежі» → «Ставки місцевих податків та зборів»).
Алгоритм розрахунку земельного податку залежить від визначення бази оподаткування. Зокрема, вирішальне значення має, проведено НГО землі чи ні.
Для наочності покажемо загальний механізм обчислення земельного податку у таблиці нижче.
Алгоритм розрахунку земельного податку
| НГО земель проведено |
НГО земель НЕ проведено |
| ЗП = Sзем х НГОіндекс х Сп* |
ЗП = Sзем х НГОріл. х Сп** |
| * ЗП —земельний податок, грн; Sзем — площа земельної ділянки, га; НГОіндекс — НГО одиниці площі, проіндексованої станом на початок року, грн; Сп — ставка податку, % (згідно зі ст. 274 ПКУ) |
** ЗП —земельний податок, грн; Sзем — площа земельної ділянки, м2, га; НГОріл. — НГО одиниці площі ріллі по області, проіндексована станом на 1 січня поточного року, грн; Сп — ставка податку, % (згідно зі ст. 277 ПКУ) |
Далі розглянемо на прикладах, як обчислювати земельний податок.
Приклад обчислення земподатку
Установа має 100-відсоткову пільгу. У цьому разі для розрахунку використовуємо ті ж самі показники, що й для обчислення земельного податку (площа земельної ділянки, НГО, ставка земельного податку). При цьому сума податкового зобов’язання земподатку до сплати дорівнюватиме нулю.
Приклад 1. Бюджетна установа — заклад культури звільнена від сплати земельного податку на підставі п.п. 282.1.4 ПКУ. Код пільги щодо земельного податку згідно з Довідником пільг № 127/1* — 18010511.
Заклад має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 530 м2.
НГО за 1 м2 земельної ділянки станом на 01.01.2025 становить 950 грн. Ставка земельного податку — 3 %.
* Довідник № 127/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2024.
Розрахунок земельного податку: 100-відсоткова пільга
| Показник |
Розрахунок |
| Річна сума земельного податку за 2025 рік (гр. 17 розд. I річної декларації) |
530 м2 х 950,00 грн/м2 х 3 % = 15105,00 грн |
| Площа земельної ділянки, за яку потрібно сплатити земельний податок |
0 м2 |
| Площа земельної ділянки, на яку поширюється пільга (гр. 19 розд. I річної декларації) |
530 м2 |
| Сума пільги із земельного податку (гр. 22 розд. I річної декларації) |
15105,00 грн |
| Річна сума земельного податку до сплати (гр. 23 розд. I річної декларації) |
0 грн |
Таким чином, для цієї установи сума земельного податку до сплати за 2025 рік становить 0.
Установа має часткову пільгу
У такому разі для розрахунку земельного податку, крім таких показників, як площа земельної ділянки, НГО та ставка земподатку, слід використовувати дані про загальну площу будівлі та площу приміщення, переданого в оренду.
Приклад 2. Бюджетна установа — заклад освіти звільнена від сплати земельного податку на підставі п.п. 282.1.4 ПКУ. Код пільги із земельного податку згідно з Довідником пільг № 127/1 — 18010551.
Установа має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3600 м2. Площа земельної ділянки, на якій розташована одноповерхова будівля, — 710 м2. НГО за 1 м2 земельної ділянки станом на 01.01.2025 — 950 грн. Ставка земельного податку — 3 %.
Установа надає в оренду приміщення площею 220 м2. З огляду на це, установа втрачає пільгу зі сплати земельного податку на ту частину земельної ділянки, яка перебуває під об’єктом оренди.
Розрахунок земельного податку: часткова пільга
| Показник |
Розрахунок |
| Річна сума земельного податку за 2025 рік (гр. 17 розд. I річної декларації) |
3600 м2 х 950,00 грн/м2 х 3 % = 102600,00 грн |
| Площа земельної ділянки, за яку потрібно сплатити земельний податок |
220 м2 : 710 м2 х 3600 м2 = 1115,49 м2 |
| Площа земельної ділянки, на яку поширюється пільга (гр. 19 розд. I річної декларації) |
3600 м2 - 1115,49 м2 = 2484,51 м2 |
| Сума пільги із земельного податку (гр. 22 розд. I річної декларації) |
2484,51 м2 х 950 грн/м2 х 3 % = 70808,54 грн |
| Річна сума земельного податку (гр. 23 розд. I та ряд. 3 гр. 3 розд. III річної декларації) |
102600,00 грн - 70808,54 грн = 31791,46 грн |
| Податкове зобов’язання (помісячна сума) (гр. 4 — 15 розд. III річної декларації) |
31791,46 грн : 12 міс. = 2649,28 грн/міс. |
Таким чином, сума земельного податку до сплати за 2025 рік становить 31791,46 грн або 2649,28 грн щомісячно.
Строки сплати земельного податку — 2025
Сплачувати земподаток слід рівними частинами щомісячно за місцезнаходженням земельної ділянки (п. 287.3 ПКУ). Тобто річну суму земельного податку розбиваємо на 12 рівних частин та сплачуємо щомісяця. Для цього установа має 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Причому незалежно від способу подання декларації (щомісячно або раз на рік), сплачувати податок слід за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, тобто щомісячно. Це випливає з п. 287.4 ПКУ.
Таким чином, у першому кварталі 2025 року бюджетні установи повинні сплатити земельний податок не пізніше:
— 03.03.2025 — за січень 2025;
— 31.03.2025 — за лютий 2025;
— 30.04.2025 — за березень 2025.
ВАЖЛИВО!
Якщо останній день строку сплати земельного податку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається операційний день, наступний за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ)
Хто має звітувати про земподаток?
Законодавці зобов’язали звітувати про земельний податок бюджетні установи, котрі мають право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.
Причому такий обов’язок однаково стосується бюджетних установ, які:
— є платниками земельного податку;
— мають пільгу із земельного податку.
Отже, подавати земельну декларацію, затверджену наказом № 560*, повинні всі бюджетні установи, які мають право постійного користування земельною ділянкою.
* Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 16.06.2015 № 560 (ср. USER_SHOW_ID).
Хоча і з цього правила є виняток. Пояснимо.
Так, бюджетні установи, які мають пільгу із земельного податку на підставі ст. 282 ПКУ (тобто 100-відсоткову або часткову пільгу), дійсно, мають звітувати на загальних підставах. Це означає, що такі установи-пільговики подають податкову декларацію не з порожніми рядками, а із зазначенням відповідних показників (площа земельної ділянки, НГО, ставка та сума земельного податку, сума пільги тощо).
Інша справа, якщо установа користуються воєнною пільгою зі сплати земельного податку. Саме для такої категорії пільговиків податківці зробили виняток. Так, у своїй консультації (категорія ЗІР 111.05) вони пояснили: за земельні ділянки, які потрапляють під воєнне звільнення, звітну декларацію подавати не потрібно.
Як заповнити податкову декларацію з плати за землю?
Для звітування із земельного податку за 2025 рік бюджетні установи використовують уже знайому форму податкової декларації з плати за землю, затверджену наказом № 560. Ця декларація складається із шапки та трьох розділів.
Шапку декларації заповнити нескладно. Тут переважно зазначаємо всім відомі дані, як-то: реквізити платника та податкового органу, до якого подається декларація, а також код КАТОТТГ* території, на якій розміщено землі, щодо яких нараховується земподаток.
Під час заповнення рядка 1 шапки декларації слід ураховувати певні особливості, а саме:
— у полі «Порядковий номер за рік за видом декларації» зазначаємо номер, декларації, починаючи з 1 (одиниці), послідовно у порядку зростання кількості поданих з початку року декларацій.
Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруємо окремо від декларацій з позначкою «орендна плата» незалежно від типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»). При цьому платник здійснює нумерацію декларацій послідовно у порядку зростання кількості поданих з початку року декларацій до відповідного територіального органу ДПСУ;
— ставите відмітку «Х» у полі 01 «Звітна», а також навпроти того виду плати за землю (у нашому випадку «Земельний податок»), за яким подаєте звітну декларацію;
— зазначаєте в полі «за 20__ рік» період, за який подаєте декларацію (цьогоріч зазначаємо «25»).
При цьому якщо подаєте річну декларацію, то вам слід заповнити тільки це поле. Якщо ж ви обрали варіант щомісячного звітування, тоді крім цього поля, вам слід заповнити поле «за __ місяць». У такому разі зазначаєте номер місяця, за який звітуєте. Порядковий номер місяця проставляється арабськими цифрами (наприклад, звітуючи за січень, проставляємо «01»).
У рядку 7 «Код території територіальної громади за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за КАТОТТГ» зазначайте код саме територіальної громади, до складу якої входять населені пункти, де розміщені землі, щодо яких буде розраховано податок у цій декларації. У КАТОТТГ цей код знаходиться у колонці «Третій рівень».
За кожним таким кодом за КАТОТТГ складаємо окрему декларацію.
Після заповнення шапки слід заповнювати основну частину декларації, а саме розд. І і ІІІ. Адже саме тут зазначаємо нараховані податкові зобов’язання із земельного податку.
Так, у розд. І установа нараховує земподаток щодо кожної окремої земельної ділянки. До речі, порядок заповнення цього розділу для місячних і річної декларації єдиний.
Узагальнимо в таблиці нижче правила заповнення розд. I і ІІІ декларації.
Правила заповнення розд. I та ІІІ декларації з плати за землю
| Номер колонки |
Назва колонки |
Правила заповнення |
| Розділ I. Розрахунок суми земельного податку |
||
| 2 |
Категорія земельних ділянок |
Зазначаємо чотиризначний код (формат XX.XX) щодо категорії / цільового призначення земель. Він повинен відповідати інформації, зазначеній у правовстановлюючих документах на земельну ділянку або довідці про НГО. Шукати такі коди слід у Класифікаторі видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку № 1051*) |
| 3 — 4 |
Документи, які засвідчують/ підтверджують право власності/користування /право на земельну частку (пай) |
Заповнюємо на підставі правовстановлюючих документів на земельну ділянку. В колонці 3 зазначаємо вид права власності: 1 — власність; 2 — постійне користування; 3 — оренда; 4 — право на земельну частку (пай). У колонці 4 зазначаємо серію та номер документа, який підтверджує право власності або ж користування цією ділянкою (тобто серію і номер державного акта на землю або свідоцтва про право власності) |
| 5 — 6 |
Державна реєстрація прав власності/користування (у разі наявності) |
Зазначаємо дані зі свідоцтва про реєстрацію речових прав на нерухомість. У колонці 5 зазначаємо дату реєстрації у форматі дві цифри місяця, чотири цифри року. У колонці 6 зазначаємо номер запису, під яким було внесено запис до Держреєстру прав власності/користування на нерухоме майно |
| 7 — 8 |
Період володіння/користування |
Наводимо період володіння/користування земельною ділянкою, а саме: — у колонці 7 — частку володіння/користування неповного місяця (якщо володіння/користування охоплювало неповний місяць). Для заповнення цієї колонки слід кількість днів володіння або користування землі у місяці розділити на загальну кількість днів у місяці. Зазначається у форматі десяткового дробу з чотирма знаками після коми. Оскільки заповнюємо річну декларацію з плати за землю на рік уперед і не знаємо, який період часу будемо володіти протягом року землею, то слід виходити з того, що будемо користуватися такою землею цілий рік. А тому цю колонку у річній декларації не заповнюємо; — у колонці 8 відображаємо кількість повних місяців володіння/користування земельною ділянкою. При заповненні річної декларації зазвичай тут зазначаємо «12» |
| 9 |
Кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності) |
Зазначаємо кадастровий номер своєї земельної ділянки. Дізнатися його можна з правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Цей номер є дев’ятнадцятизначним |
| 10 — 11 |
Місце розташування об’єкта(ів) оподаткування |
Наводимо дані про місцезнаходження землі, а саме: — у колонці 10 — код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці (населеного пункту), де безпосередньо розміщена земельна ділянка (у КАТОТТГ цей код шукайте у колонці «Четвертий рівень»). Якщо ділянка перебуває за межами конкретного населеного пункту, то у цій колонці зазначаємо код того населеного пункту, до якого належить земля. Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту перебуває земельна ділянка, тоді у цій колонці зазначаємо код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої розміщена така ділянка. Тобто цей код має збігатися з кодом територіальної громади, зазначеним у рядку 7 декларації; — у колонці 11 — адресу місця розташування земельної ділянки, зазначену у правовстановлюючих документах |
| 12 — 13 |
Площа земельної ділянки |
Зазначаємо дані про площу конкретної ділянки, а саме: — у колонці 12 — площу земельної ділянки, розташовану за межами населеного пункту, — у га (з чотирма десятковими знаками); — у колонці 13 — площу земельної ділянки, розташовану в межах населеного пункту, — у кв. метрах (з двома десятковими знаками). Заповнюємо тільки одну з цих колонок. Показник площі земельної ділянки слід брати із правовстановлюючих документів на землю |
| 14 — 15 |
Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн) |
Зазначаємо розмір проіндексованої НГО за 1 га або 1 м2 земділянок (у гривнях з двома десятковими знаками). Так, колонку 14 заповнюємо, якщо НГО вашої ділянки проведена. Якщо ж така оцінка не проведена — тоді колонку 15. Для того щоб визначити, за 1 га чи за 1 м2 слід зазначити НГО, подивіться, в яких одиницях наведена в декларації площа землі (заповнена колонка 12 чи 13). Тобто якщо заповнена колонка 12, то і НГО наводимо за 1 га, а якщо ж 13 — за 1 м2. Зверніть увагу: у цій графі зазначаємо НГО не за всю земділянку, а за одиницю її площі |
| 16 |
Ставка податку (%) |
Зазначаємо ставку податку у %. Ці дані беремо з рішення ОМС |
| 17 |
Річна сума земельного податку (к. 12 або 13 х к. 14 або 15 х к. 16 : 100) : 12 х (к. 7 + к. 8) |
Наводимо результат розрахунку річного розміру податкових зобов’язань земподатку за конкретною земельною ділянкою. Розраховуємо земподаток за такими формулами: 1) для земельних ділянок, НГО яких проведена і визначена: — за 1 га — (к. 12 х к. 14 х к. 16 : 100) : 12 х (к. 7 + к. 8); — за 1 м2 — (к. 13 х к. 14 х к. 16 : 100) : 12 х (к. 7 + к. 8); 2) для земельних ділянок, НГО яких не проведена: (к. 12 х к. 15 х к. 16 : 100) : 12 х (к. 7 + к. 8) У цій колонці розраховуємо загальний річний розмір податку |
| 18 — 22 |
Пільга |
У цих графах зазначаємо інформацію про отримані пільги відповідно до законодавства та/або рішення ОМС. Заповнюємо ці колонки тільки щодо тих земельних ділянок, для яких установлено пільги зі сплати земподатку. Так, зазначаємо: — у колонці 18 — код пільги. Беремо його з Довідника пільг № 127/1**; — у колонці 19 — розмір пільги, тобто площу (у га або м2) земельної ділянки, яка звільнена від оподаткування, або % (залежно від того, як установлена конкретна пільга); — у колонках 20 та 21 — строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами у форматі дд.мм.рррр; — у колонці 22 — суму пільги, тобто суму земподатку, від сплати якої звільнено установу. На суму пільги, наведену у колонці 22, зменшуємо річну суму земельного податку (колонка 17). Якщо пільга стосується всієї ділянки, то значення колонки 22 дорівнюватиме значенню колонки 17 |
| 23 |
Річна сума земельного податку (до сплати) |
Наводимо розраховану суму земподатку, що підлягає сплаті до бюджету. Розраховуємо цей показник, як різницю показників, наведених у колонці 17 і колонці 22. Розмір земподатку, зазначений у цій колонці, щодо всіх земділянок, відображених у розд. I, підсумовуємо та зазначаємо до розд. III ряд. 3 колонки 3 і розподіляємо її за місяцями. Порядок заповнення цієї колонки для річної та для місячної декларації однаковий |
| ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов’язання* |
||
| 3 |
Річна сума |
Наводимо інформацію про нарахований земподаток. При цьому заповнюємо тільки рядок 3, а саме: — у колонці 3 — загальні дані про нараховану річну суму земподатку за всіма ділянками, інформацію про які зазначено у розд. І цієї декларації; — у колонках 4 — 15 — розподіляйте суму земподатку за 12 місяцями. Якщо звітуєте щомісяця, то заповнюємо тільки ту колонку, що відповідає звітному (податковому) місяцю, за який подаємо декларацію |
| * До відома: у розд. III декларації 8 рядків. Але всі вони (крім ряд. 3) під час складання звітності на рік наперед або за місяць не заповнюються. Річ у тому, що вони призначені для заповнення у разі виправлення помилок, допущених у попередніх деклараціях |
||
* Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051.
** Довідник № 127/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2024.
Приклад складання податкової декларації з плати за землю
Виходячи з даних, зазначених в прикладах 1 та 2, наведемо нижче приклад заповнення декларації з плати за землю окремо для установ, які мають 100-відсоткову пільгу зі сплати земподатку, та окремо для тих, що частково втратили таку пільгу.
Фрагмент декларації з плати за землю за 2025 рік (100-відсоткова пільга)
Фрагмент декларації з плати за землю за 2025 рік (часткова втрата пільги)
Строки подання звітності з земподатку — 2025
Звітним періодом для платників земельного податку є календарний рік — з 1 січня по 31 грудня. Платники цього податку (у т. ч. й бюджетні установи) можуть обрати один з двох варіантів подання звітності:
— або подати декларацію за рік. Це слід зробити не пізніше 20 лютого поточного року. У такій декларації зазначаємо річну суму земельного податку з розбивкою за місяцями (п. 286.2 ПКУ);
— або подавати декларацію щомісячно протягом 20 календарних днів місяця, наступних за звітним (п. 286.3 ПКУ).
Отже, як річну на 2025 рік, так і першу місячну декларацію за січень 2025 року необхідно подати не пізніше 20.02.2025. Це граничний строк звітування.
Який варіант звітування обрати — вирішувати вам. Насамперед це залежить від розміру пільги із земельного податку, якою користується установа. Наприклад, якщо установа має 100-відсоткову пільгу, тоді ліпше подати річну декларацію. А ось ті установи, які мають лише часткову пільгу, здебільшого, обирають щомісячний варіант звітування.
УВАГА!
Подання річної декларації з плати за землю звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій, і навпаки
Відповідальність за незвітування
За неподання чи несвоєчасне подання звітності з земподатку порушникам загрожують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ. Причому штраф за неподання декларації загрожує, навіть якщо установа має 100-відсоткову пільгу зі сплати земельного податку і відповідно сума податкових зобов’язань до сплати дорівнює нулю.
Зокрема, за неподання декларації передбачено штраф у розмірі 340 грн, а за повторне порушення протягом року — 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). При цьому штраф передбачений за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
ВАЖЛИВО!
Штрафи, передбачені п. 120.1 ПКУ, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі
Отже, якщо установа — користувач земельної ділянки має земельну пільгу, подавати декларацію треба обов’язково. Виняток стосується лише установ, які користуються воєнною пільгою.
Висновки
- Бюджетні установи є постійними користувачами земельних ділянок, а відповідно, і платниками земельного податку. Обов’язок щодо сплати земподатку виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
- Для бюджетних установ податковим законодавством передбачено низку пільг зі сплати земельного податку.
- Якщо бюджетна установа, яка має право на пільгу зі сплати земподатку, надає приміщення в оренду, вона автоматично втрачає таку пільгу.
- Для розрахунку земельного податку за площі, надані в оренду, установа-орендодавець має обчислити: площу земельної ділянки, за яку потрібно сплатити земельний податок; площу земельної ділянки, на яку поширюється пільга.
- Бюджетні установи-пільговики мають подавати земельну декларацію на загальних підставах, тобто із заповненими рядками.
- Річну земельну декларацію установа має подати не пізніше 20 лютого поточного року. Граничний строк звітування — 20.02.2025.
- Штрафи за неподання звітності, у т. ч. із земподатку, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі.
Бюджетна бухгалтерія, січень, 2025/№ 4
у Facebook
у Viber
у Telegram
