Бюджетні установи та КВЕД: точки дотику

Коли бюджетній установі потрібен КВЕД?

Класифікація видів економічної діяльності (далі — КВЕД) відображає види діяльності, які здійснюють суб’єкти господарювання в Україні. І основним дороговказом у цьому питанні є Класифікатор ДК 009:2010*.

* Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457.

Головне призначення кодів КВЕД — визначення та кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, фізосіб-підприємців. Утім, КВЕД застосовують передусім як статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

Зокрема, серед відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), якраз зазначено вид діяльності. Про це свідчить п.п. 11 ч. 2 ст. 9 Закону № 755*.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

З огляду на це, суб’єкти господарювання, у т. ч. й бюджетні установи, які планують займатися певним видом діяльності, обов’язково зазначають один основний вид діяльності. При цьому інші види діяльності, які здійснюватиме установа, є другорядними. У разі зміни видів діяльності (додання / вилучення виду діяльності / зміна основного виду на інший вид) необхідно внести відповідні зміни до ЄДР.

Разом із тим код КВЕД не створює прав чи обов’язків для суб’єктів господарювання та не спричиняє жодних правових наслідків. Код виду діяльності — не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. Це чорним по білому прописано в розд. I Класифікатора ДК 009:2010.

Таким чином, сама собою наявність певного коду КВЕД у ЄДР не зобов’язує суб’єкта господарювання займатися тільки цим видом діяльності.

Та головне — суб’єкти господарювання, у т. ч. й бюджетні установи, мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Це прямо передбачено ч. 1 ст. 19 ГКУ*. Причому можливість здійснення незабороненої законодавством діяльності не залежить від того, внесено інформацію про код такої діяльності за КВЕД до ЄДР чи ні.

* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

Отже, бюджетні установи не зобов’язані вносити до ЄДР інформацію про всі види діяльності, якими вони займаються. Виняток — види діяльності, які потребують отримання ліцензії або іншого дозвільного документа. У такому разі наявність відповідного коду КВЕД є обов’язковою.

Відсутність коду КВЕД у статуті: чи є порушенням?

Під час розроблення установчих документів бюджетні установи керуються насамперед вимогами чинних нормативно-правових актів щодо формування таких документів для певної сфери (освіти, культури тощо). Також до уваги беруть відповідні вказівки засновників та органів, яким вони підпорядковані.

Зауважте: наразі жоден нормативно-правовий документ не вимагає наявності в статуті бюджетних установ відомостей про код КВЕД.

Ба більше, в окремому розділі установчого документа слід обов’язково навести перелік видів діяльності такої установи. Безперечно, така діяльність має відповідати коду КВЕД, зазначеному під час державної реєстрації.

Тобто цілком достатньо того, що в статуті відповідної бюджетної установи буде перелічено види діяльності, які вона може здійснювати, без посилання на той чи інший код КВЕД.

Продаємо запаси → дотримуємося податкового законодавства

Бюджетні установи є неприбутковими організаціями. Тому мають дотримуватися вимог, передбачених податковим законодавством для таких організацій. Нагадаємо: в цьому питанні слід орієнтуватися на вимоги, передбачені п.п. 133.4 ПКУ*.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, неприбуткова організація повинна використовувати доходи виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Про це чітко зазначено в п.п. 133.4.2 ПКУ.

Зі свого боку, податківці неодноразово пояснювали вимоги, яким має відповідати бюджетна установа-неприбутківець. Зокрема, в ІПК від 02.09.2024 № 4290/ІПК/99-00-21-02-02 податківці наголошують, що серед обов’язкових умов перебування бюджетної установи у статусі неприбуткової організації є:

— по-перше, використання своїх доходів у межах профільного законодавства та кошторису виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 ПКУ;

— по-друге, заборона розподілу отриманих доходів або їх частини серед своїх засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

Відповідно в разі недотримання хоча б однієї із зазначених вимог така бюджетна установа підлягає виключенню з Реєстру неприбутківців та має сплатити податок на прибуток з отриманих доходів.

Звісно, переважній більшості бюджетників такі податкові наслідки не загрожують. Але, зі свого боку, радимо перевірити, чи відповідають ваші статутні документи вимогам профільного та бюджетного законодавства.

Продаємо запаси → дотримуємося бюджетного законодавства

Ситуація, коли на балансі установи обліковується майно, придатне для використання, але з тих чи інших причин не потрібне установі, не рідкість. Як-от, наприклад, у ситуації нашого читача — будівельні матеріали, вилучені під час ремонту будівлі.

Таким чином, бюджетна установа цілком може продати запаси, потреба у використанні яких наразі відсутня. Жодних обмежень для здійснення таких операцій чинне бюджетне законодавство не містить.

Утім, під час продажу запасів (у т. ч. й будматеріалів) слід дотримуватися вимог бюджетного законодавства. Докладно про такі вимоги та про особливості здійснення зазначених операцій читайте в матеріалах:

— «Маємо непотрібну деревину: як розпорядитися?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 25);

— «Як бюджетнику продати запаси?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 12).