Додаткова закупівля обладнання: як діяти замовнику?

Коли додаткова потреба = новий предмет закупівлі?

Отримання додаткових коштів наприкінці року для здійснення закупівель товарів, робіт чи послуг — ситуація досить поширена для бюджетних установ. Власне, вирішити її нескладно. При цьому замовник може це здійснити цілком на законних підставах, передбачених постановою № 1178*, убезпечивши себе від порушення закупівельного законодавства.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

Це загальне правило, прописане в п. 15 постанови № 1178.

Тому якщо замовник на початку року провів відкриті торги на закупівлю певного товару, а згодом, наприкінці цього ж року, у нього виникла додаткова потреба в закупівлі того самого товару, він може здійснити додаткову закупівлю. При цьому замовник повинен дотримуватися певних вимог, прописаних у згаданому п. 15 постанови № 1178.

По-перше, замовник повинен мати підтвердження факту того, що він не міг передбачити додаткову потребу в таких товарах на момент здійснення першої закупівлі (у ситуації читача — проведення відкритих торгів). Таким підтвердженням може бути виділення додаткових бюджетних коштів (субвенції) на закупівлю телевізійного обладнання. Наприклад, це могло статися через збільшення кількості учнів у закладі освіти з нового навчального року. Як наслідок, виникла потреба в закупівлі додаткового телевізійного обладнання для облаштування нових класів.

По-друге, здійснення додаткової закупівлі має стосуватися тотожного предмета закупівлі. При цьому тотожність предмета закупівлі визначаємо за показником відповідної цифри ДК 021:2015* з урахуванням вимог Порядку № 708**. На цей момент звертало увагу Мінекономіки у своєму листі***.

* Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

** Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

*** Лист Мінекономіки «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06.

З огляду на запитання читача, з виконанням цієї умови у замовника все ОК.

По-третє, очікувану вартість додаткової закупівлі НЕ додаємо до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена у поточному році.

Це означає, що під час визначення очікуваної вартості не потрібно враховувати обсяги закупівель за тотожним предметом закупівлі, які вже були здійснені протягом поточного року. У такому разі замовник здійснює додаткову закупівлю, виходячи з очікуваної вартості такої потреби, та обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених постановою № 1178.

Тож якщо всі зазначені умови дотримано, хвилюватися не варто. Такий предмет закупівлі замовник 100-відсотково може вважати новим предметом договору і новим предметом закупівель.

Як діяти замовнику?

У зазначеній ситуації замовник здійснює закупівлю на підставі наявної потреби, обираючи вид закупівлі залежно від очікуваної вартості такої додаткової закупівлі. Оскільки очікувана вартість додаткового товару (телевізійного обладнання) не перевищує 100 тис. грн, то замовник має:

1) додати закупівлю до річного плану. Інформацію про це слід оприлюднити протягом п’яти робочих днів із дня затвердження змін до річного плану;

2) укласти прямий договір з постачальником на закупівлю телевізійного обладнання;

3) оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, щодо такої закупівлі. Строк оприлюднення — 10 робочих днів з дня укладання договору. При цьому сам договір оприлюднювати не обов’язково.