Договір на тепло: на яку суму укладати?

Одразу заспокоїмо установу-замовника: рішення щодо вартості укладеного договору було 100-відсотково обачним і раціональним. Як наслідок, сума, зазначена у договорі про надання послуг з теплопостачання, не перевищує суму затверджених кошторисних призначень (бюджетних асигнувань) на відповідні видатки.

Далі пояснимо детальніше і з’ясуємо, якими мають бути подальші дії замовника у разі отримання додаткового фінансування для закупівлі послуг з теплопостачання.

Укладаємо договір → виконуємо вимоги бюджетного законодавства

Під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг замовники мають дотримуватися не лише закупівельних правил, але й вимог бюджетного законодавства.

Втім, постанова № 1178* не вимагає складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису). Тому й не дивно, що замовники планують закупівлі в річному плані, оголошують закупівлі та укладають договори з контрагентами, орієнтуючись на річну потребу в таких товарах, роботах і послугах.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

До чого можуть призвести такі дії замовників? Унаслідок цього часто-густо укладені договори не збігаються із сумами затверджених кошторисних призначень на здійснення відповідних видатків.

Звісно, у таких випадках органи Казначейства не реєструють зобов’язання та/або фінансові зобов’язання за такими договорами. Ба більше, вони мають підстави застосовувати до розпорядників бюджетних коштів заходи впливу за такі порушення бюджетного законодавства.

Розглянемо, в чому полягає суть таких вимог бюджетного законодавства.

Правило 1. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Це чорним по білому прописано в ч. 1 ст. 48 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Під бюджетним зобов’язанням розуміють будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Правило 2. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 БКУ).

Правило 3. Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Це передбачено ч. 4 ст. 48 БКУ.

Правило 4. Органи Казначейства не реєструють зобов’язання розпорядника бюджетних коштів у разі відсутності у нього затверджених бюджетних асигнувань, установлених кошторисом. Це прямо передбачено п.п. «а» п. 2.10 Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Таким чином, орган Казначейства має право зареєструвати договір і взяти на облік зобов’язання тільки в межах сум, затверджених кошторисом із урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Якщо ж буде виявлено розбіжності між укладеним договором і сумою затверджених бюджетних призначень, такий договір 100-відсотково не приймуть для реєстрації.

Зауважте: в таких випадках органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ. На цей момент Казначейство звертало увагу у своєму листі від 05.03.2018 № 16-08/249-3945 (ср. USER_SHOW_ID).

Що стосується безпосередньо ситуації читача, то договір про надання послуг з теплопостачання, укладений на суму затверджених кошторисних призначень (бюджетних асигнувань) на відповідні цілі. Тож хвилюватися немає жодних підстав. Бюджетні зобов’язання за таким договором мають бути зареєстровані органом Казначейства на загальних підставах з урахуванням вимог Порядку № 309.

Які подальші дії замовника?

У цій ситуації замовник має справу з монополістом-постачальником послуг з теплопостачання. З огляду на це, замовник має право укласти прямий договір з відповідним суб’єктом господарювання. Підстава для укладання прямого договору передбачена п.п. 5 п. 13 постанови № 1178.

При цьому під час укладання прямого договору замовник повинен:

1) додати інформацію про закупівлю до річного плану. Такий документ підлягає оприлюдненню протягом 5 робочих днів;

2) укласти прямий договір про закупівлю;

3) оформити обґрунтування для здійснення закупівлі відповідно до п.п. 5 п. 13 постанови № 1178;

4) оприлюднити:

— звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Строк оприлюднення такого звіту — 10 робочих днів з дня укладання договору;

— договір про закупівлю та всі додатки до нього;

— обґрунтування.

Отримали додаткові кошти → новий предмет закупівлі

За загальним правилом додаткова потреба в закупівлі товару, роботи чи послуги, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, є новим предметом закупівель. У такому разі очікувану вартість такого предмета закупівлі замовник не додає до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених постановою № 1178. Це передбачено п. 15 постанови № 1178.

Отже, у разі додаткової закупівлі послуг з теплопостачання така закупівля вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель. Відповідно замовник має насамперед додати таку нову закупівлю до річного плану закупівель. Зміни до плану необхідно оприлюднити протягом 5 робочих днів з дня затвердження змін до річного плану.

Після цього подальші дії замовника будуть аналогічними розглянутим вище.